История молдавского ТРВ. Часть 2 Опции

[uigres87]

Молдавское радиовещание создано в августе 1928 в Балте - первой столице МАССР. Радиоредакция была образована на общественных началах. Она готовила передачи и вела вещание по проводной сети на молдавском, украинском и русском языках.

В 1930 осуществлена радиофикация новой столицы МАССР - Тирасполя; Кроме радиоузла, здесь была установлена передающая радиостанция мощностью 4 кВт. Так возник молдавский радиоцентр, который вел как ретрансляцию передач центральных радиостанций из Москвы, так и собственные передачи. Первые передачи прозвучали в октябре 1930.

В 1933 образован Комитет по радиофикации и радиовещанию при СНК МАССР.

В 1936 в Тирасполе было завершено строительство новой радиостанции которая обеспечевала уверенный прием местных передач на всей территории автономной республики и позволила расширить трансляционную сеть.

В 1940 когда Бессарабия стала советской республикой и воссоединилось с МАССР было завершено создание молдавской радиовещательной системы, ее органов управления, образован Комитет по радиофикации и радиовещаниюn при СНК МССР. В годы второй мировой Молдавское радио прервало свою деятельность.

В 1942 при Всесоюзном радиокомитете в Москве была создана молдавская редакция,которая вела передачи для населения оккупированного фасшистами края. После освобождения северной части Молдавии радиокомитет возобновил свою работу в Сороках. В послевоенные годы радиофикация и радиовещание в республике стали быстро расти. Радиопередачи велись по трем программам (ежесуточный объем 30.6 часов).

С 1974 получило развитие стереофоническое вещание.

В 1980 в пользовании населения было св. 1100 тыс. радиоприемников и 986 тыс. репродукторов

Первые телевизионные передачи в Молдавии начались 30 апреля 1958. В начале объем передач составлял 2-3 часа в сутки.

С 1967 в республике принимаются передачи Центрального Телевидения в цвете, а с 1974 студия начала вести собственные цветные передачи.

К 1982 передачи велись по 3 программам а объем передач составлял 31,1 часа в сутки.

С 1959 издается еженедельник "Программы телевидения и радио".

[Frocus]

Объект могли бы приспособить под релейку, если б возникли проблемы на классической линии Бендеры-Каушаны. А так видимо пронесло...

[ктулху]

Коллеги поделились сведениями 1936 г, когда МАССР являлась одной из областей УССР... Предваряло в т.ч. работу "троек" и кадровые чистки, среди прочих, и в Молдавском радиокомитете, засоренным классово чуждыми элементами...

Про роботу Українського Радіокомітету та радіомовлення в УСРР

ЦК КП /б/У вважає стан радіомовлення на Україні вкрай незадовільним.

Керівний склад і редакційни апарат українського і обласного радіокомітетів було підібрано без належної перевіркі і засмічено ворожими елементамию Ділова кваліфікація та культурно-політичний рівень багатьох робітнкіків радіо не відповідає самим елементарнім вимогам. З боку апарату ЦК КП (б)У і обкомів, не дивлячись на неодноразові вказівки ЦК ВКП (б), не було дійсного контролю за роботою республиканського і обласних радіокомітетів. Завдяки цьому в такій важлившій галузі, як радіомовлення, безкарно орудували ворожи елементи.

Існуючий порядок підготовкі мікрофонних матеріалів, їх проходження в апараті, система подачі матеріалів до мікрофону і організація виступів у мікрофона – не забезпечують справжнього партйиного контролю над змістом і якістю радіопередач. Поруч фактів явного шкідництва в радіомовленні мала місце надзвичайно низька якість як громадсько –політичного й освітнього, так і літературно-музичного радіомовлення, а також, як правило, зриви затверждених і оголошених програм радіопередач, масові повторення и т.інш.

ЦК КП (б)У вказує всім обкомам на відсутність до цього часу з їх боку належного політичного контролю за радіомовленням.

Щоб забезпечити виправлення неприпустимого стану радіомовлення та поліпшити роботу Украинського і обласних радіокомітетів,ЦК КП ()У ухвалює:

Про кадри:

1. Взяти до відому, що в Укррадіокомітеті і облрадіокомітеті за участю представників НКВС працюють трійки для очистки їх апаратів. Доручити Секретаріату ЦК КП (б)У і всім обкомам зміцнити склад керівних працівників та робітників республіканського й обласних радіокомітетів. В листопаді заслухати на Оргбюро ЦК КП (б)У доповідь про очищення і зміцнення республиканського й обласних радіокомітетів.

2. З метою припинення плинности кадрів в радіокомітетах та поліпшення складу працівників радіомовлення встановити, що нач.управлень, відділів, секторів і редакторів Українського радіокомітету, а також заступників голів обласних радіокомітетів повинен затверджувати Секретаріат ЦК КП (б)У.

3. Запропонувати обкомам КП (б)У включити в номенклатуру бюро обкомів зав.секторів, редакторів та райуповноважених обласних радіокомітетів.

Запропонувати обкомам КП (б)У переглянути склад завідувачів радіовузлами.

Про організацію кваліфікованої політичної агітації і пропаганди по радіо

1. З метою належного використання радіо, як могутнього знаряддя політічної агітації включити в плани республіканського мовлення виступи по радіо керівних партійних і радянських працівників по питаннях чергових політичних, господарчих, культурно-освітніх та инш. міроприємств.

2. Вважати за потрібне збільшити недостатню тепер /лише 8% мовлення/, трансляцію по політичних пересилань радіостанції ім.Комінтерну і трансляцію особливо важливих пересилань центрального мовлення зборів, засідань, виступів керівників ЦК ВКП (б) та Уряду СРСР (не порушуючи встановленого ЦК ВКП (б) співвідношення поміж політичним з одного боку і літературно-музичним з другого боку: 25-30% і 70-75%.

3. Зобовязати обкоми КП (б)У вивчити якість обласного та місцевого мовлення за останній час та вжити потрібних заходів до його поліпшення і найповнішого використання радіо для кваліфікованої політічної агітації і пропаганди, відповідно до цієї постанови. Доручити відділу культпросвітроботи ЦК КП (б)У проконтролювати виконання цього.

Про покрашення якості літературно-мистецького радіомовлення.

1. Зважаючи, що радіо зовсім недостатньо демонструє народну художню творчість /на сьогодні лише 5% загального мовлення/, запропонувати т.Куліку збільшити обсяг та покрашити показ по радіо народної художньої творчості, включивши до программи мовлення виступи високохудожних гуртків самодіяльності не лише міської, а обовязково і колгоспної самодїяльності, червоноармійскої, працівників радгоспів та дитячої самодіяльності.

2. Українському радіокомітету разом с управлінням в справах мистецтв при РНК УСРР усунути самоплив і видпадковість виступів народних, заслужених артистів театрів, а також неплановість трансляцій вистав і концертів в цілому; склавши погоджений твердії план ріжноманітних художніх пересилань. В плані зокрема передбачити притягнення до роботи в радіо молодих талановитих артистів, музикантів, вокалістів.

Про порядок розгляду та затвердження програмів радіопередач

1. Встановити, що квартальні тематичні плани радіомовлення Українського радіокомітету затверджуються Оргбюро, або Секретаріатом ЦК КП (б)У, а відповідальність за виконання затвердженних планів покладається на відділ культосвітної роботи ЦК КП (б)У.
Програми обласних радіокомітетів затверджують бюро обкомів КП (б)У, а програми міського мовлення бюро міськпарткомів.

2. Зобовязати всіх зав.відділами ЦК КП (б)У брати участь у підготовці планів і програмів мовлення Українського радіокомітету, переглядаючи їх у відповідних частинах, що торкаються питань компетенції того чи іншого відділу.

Культурно-освітному відділу ЦК КП (б)У доручити постійний оперативний нагляд за роботою республіканського Радіокомітету.

Про забезпечення належного контроля за радіомовленням

1. Встановити, що перевірка та дозвіл на випуск мікрофонного матеріалу покладається особисто на голову Радіокомітету /Українського і обласних/ та його заступника.

2. Виступи перед мікрофоном мають відбуватись лише за написаним текстом, затвердженим головою радіокомітету та уповноваженим Головліту, або ЦК КП (б)У.
Трансляції засідань, мітінгів, парадів, радіоперекликає тощо /без зазделегідь написаного тексту/ стенографувати.
Зобовязати т.Куліка і Сімоненко під час кожної трансляції забезпечити на місці трансляції відповідального представника, що упереджав би проникнення до мікрофону сторонніх шумів та балачок.

3. Запропонувати начальнику Головліту виділити 2-3 уповноважених Головліту для Українського радіокомітету з тим, аби все громадсько-політичне та самоосвтіне мовлення контролювалося ними під час самих передач зі студій.

Запропонувати обкомам КП (б)У ввести аналогічний порядок і в обласному радіомовленні.

Організаційні питання мовлення.

1. Доручити т.Кацнельсону та Куліку розробити і застосувати систему охорону студій, апаратних радіомовлення, встановивши запобіжні заходи проти проникнення до них сторонніх осіб.

2. Вважати за необхідне зосередити весь апарат і художні колективи мовлення Українського радіокомїтету в одному приміненні. Доручити Київській Міськраді провести обмін приміщень що их займає зараз Український радіокомітет на приміщення, що прилягають до радіобудинку (вул.Воровського, 15).

[ктулху]

Обнаружено на бескрайних просторах интернета...
Пропуска небезызвестных персоналий... Судя по бликам, съемка велась в профильном музее телерадио...

Прикрепленные файлы

 FK_sluzhebnye_udostoverenia.jpg ( 1.04 мегабайт ) Кол-во скачиваний: 20

 

[ктулху]

Информация о теле- и радиопередачах на гагаузском и болгарском языках

[май 1991]

В системе Гостелерадио МССР телерадиовещание на гагаузском и болгарском языках открыто в 1986 году.

На первоначальном этапе это были смешанные гагаузско-болгарские телевизионные и радиопрограммы «На Буджакской волне» объемом 45 минут. Периодичность передач была раз в квартал.

На следующем этапе программы разделили и при том же объеме выходили в эфир отдельно на гагаузском и болгарском языках. А начиная с 1990 года программы стали звучать на каждом из языков чаще – по две передачи в месяц на гагаузском и дне на болгарском языках.

Объем каждой передачи на телевидении по 45 минут, а на радио 30 минут. Таким образом, развитие вещания на этих языках идет по нарастающей. В нынешнем году годовой объем передач на гагаузском и болгарском языках составит на радио – 25 часов, на телевидении 36 часов.
В 1991 году на радио – 36 часов, на телевидении 54 часа.
1992 году на радио – 48 часов, на телевидении – 72 часа.
1993 году на радио – 60 часов, на телевидении – 90 часов.
1994 году на радио – 72 часа, на телевидении – 108 час.
1995 году на радио – 84 часа, на телевидении – 126 час.

В целях более полного удовлетворения возросших духовных потребностей людей, освещения проблем социально-экономического развития республики и южного региона в частности, приобщения к национальной культуре и истории болгарского и гагаузского населения республики коллегией Гостелерадио МССР было принято решение о создании отдела подготовки телерадиопрограмм на гагаузском и болгарском языках. В его штатах 6 человек.

С июля месяца этого года запланирована первая телепрограмма из Комратской студии. На первоначальном этапе трансляции будет произведена с передвижной телевизионной станции «Магнолия–80», которая передается Комратской студии. С 1992 года начнется строительство в Комрате радиотелевизионного центра второго класса.

Ага, РТЦ 2го класса... сказочники...

https://www.researchgate.net/profile/Igor_C...-contents-a.pdf

[ктулху]

Информация о теле- и радиопередачах на гагаузском и болгарском языках
[май 1991]

В системе Гостелерадио МССР телерадиовещание на гагаузском и болгарском языках открыто в 1986 году.

С 1992 года начнется строительство в Комрате радиотелевизионного центра второго класса.
https://www.researchgate.net/profile/Igor_C...-contents-a.pdf

Все это, как мы с вами понимаем, не соответствует действительности.
Никакого РТЦ 2го класса в Комрате так и не построили.

А первые радиопередачи на гагаузском появились на Молдавском радио еще в конце 50х (!) Что могло послужить этому причиной? По-моему, ответ найден во вновь обнаруженном свидетельстве

...перестал быть секретным еще один документ, а точнее письмо, датированное 1957г., на страницах котором долгое время был штамп «без права публикации». Это дело №98 Центрального хранилища специальных дел, которое рассказывает о письме и о его смелом авторе известном молдавском историке Иване Ивановиче Мещерюк. Задолго до 90 года свое письмо он адресовал Первому секретарю ЦК КПСС товарищу Хрущеву Н.С. и Председателю Совета Министров СССР товарищу Булганину Н. А.

...По его мнению, для развития культуры необходимо: «…обеспечить издание газет на гагаузском языке, создать радиоцентр для вещания на родном языке...». А в примечании Иван Иванович пишет, что все мероприятия не потребуют заметного увеличения расходов: « …Нынешние расходы на культурные мероприятия, осуществляемые НЕ на родном языке, не достигают цели…».

Радиоцентр не создали, а вот вещание на гагаузском - таки ввели...