Ровенская обл. Опции

[Frocus]

Ровенский филиал РРТ

Первый телевизионный передатчик мощностью 20 Вт вышел в эфир в г. Ровно в 1958 году.

В ноябре 1967 года начала работу мощная радиотелевизионная станция (РТПС) в с. Антополь (г. Ровно) с мачтой высотой 238 м, телевизионным передатчиком мощностью 50 кВт и двумя радиопередатчиками ДВЧ ЧМ по 4 кВт.

РТПС Антополь обеспечила возможность приема телерадиопрограмм на большей части территории Ровненщины, а также частично в Волынской, Житомирской, Хмельницкой и Тернопольской областях.

С течением лет постоянно наращивалась база радиотехнических объектов на Ровненщине. На данное время их количество по области выросло до восьми. На этих объектах действуют 32 телевизионных и 14 радиовещательных передатчиков. Развивалась сеть радиорелейных линий. На сегодня их протяжность составляет 292 км. Преобладающая часть жителей Ровненщины имеет возможность принимать из эфира до

13 программ телевидения и 7 программ радиовещания. Обслуживает радиотехнические средства передачи коллектив настоящих профессионалов численностью до 85 человек.

Все объекты при взаимовыгодном сотрудничестве используются операторами связи, которые внедряют мобильную связь, новейшие цифровые сети передачи информации.

В ближайшем будущем развитие связано с внедрением телерадиовещания в цифровом формате, которое даст возможность качественно принимать 20-30 программ всем жителям области.

Ровенский филиал КРРТ рад и готов сотрудничать со всеми партнерами-связистами относительно дальнейшего развития информационного радиопространства.


Директор: Талимончик Виктор Порфирьевич
Главный инженер: Козачук Игорь Васильевич
Главный бухгалтер: Мостюк Зоя Борисовна

Адрес: 33023 г. Ровно, ул. Транспортная, 13а
Тел.: (0362) 22-31-01
Факс : (0362) 63-32-67
E-mail: rortpc_adsl@rv.ukrtel.net

http://www.rrt.ua/ru/structure/branches/id-40

[Frocus]

Меня интересует, как принимается "Интер" на 39 ТВК из Антополя.

В антопольском цехе произвели модернизацию мощного ТВ-передатчика Тесла 20/4Д (20 кВт), в 2005г. Заменили родной возбудитель на новый - PCAV/2U.

Несколько каналов (интер и еще кто-то, непомню кто именно) работали на старом барахле. Его и заменили.
Даная модернизация, в основном, не нацелена на улутшение приема так как мощности остались прежними, а на переход на новое железо которое сможет транслировать цифровое ТВ. (В дицеметровом диапазоне частоты уже выдают только для цифры)

Но ведь было качество картинки (приёма сигнала) уже во время работ, отличным. Это явление было, но не долго. Ещё так хорошо я не видел, что бы показывали новый, пятый, стб. Они идеально, без каких либо помех или искажений работали. На одном уровне с интером, 1+1. Все это продолжалось лишь два дня (по вечерам).Днем каналы не работали, велись работы уже. А потом все стало по старому. Новый как показывал плохо так и осталось. Все остальные каналы тоже стали как и раньше было. Интер,1+1 и ещё пару каналов показывают хорошо всегда. Проблема была на новом, пятом, стб. Я уже обрадовался, что так быстро произвели наладку, системы вышки. Что люди сделали работу, вложили 500 тысяч грн. Сделали услугу телевещания качественной по всем каналам....

В мене заготовка для барбекю.До ремонту інтер,1+1 показували дуже добре,зараз паршиво.Можливо на цій антені треба підсилювач міняти на слабший,бо чув.що сильний підсилювач-це не завжди добре-нібито треба підбирати,але якщо пан Тарасюк каже,що сила сигналу не змінилися,то це нічого крім ризику впасти з криши не дасть.

Добавлено спустя 1 минуту 51 секунду:

http://pobho.com.ua/forum/viewtopic.php?t=...&highlight=

Добавлено спустя 17 минут 10 секунд:

Кое-что из истории аварий на телецентре в Антополе:

«Голубые экраны» на Ровенщине начали гаснуть

Владимир КОНЕВ, «День»

В минувший вторник жители Ровенской области остались без телеканала УТ-1 и счастья ежедневно видеть Кучму. Причиной данного чрезвычайного происшествия стал выход из строя мощных выходных генераторных ламп телепередатчика, обслуживающего УТ-1 на Ровенском областном телевизионном передающем центре.

Как сообщил его директор Виктор Талимончик, нынешняя авария не стала неожиданностью для работников РТПЦ, ибо вышедший из строя передатчик был произведЮн в 1962 году. Учитывая, что срок службы телевизионных передатчиков составляет двенадцать лет, выход его из строя был закономерным. На сегодняшний день, по словам Виктора Талимончика, телевизионные передающие центры по всей Украине вынуждены продолжать эксплуатировать устаревшую технику. На покупку новой просто нет средств. Долги Ровенскому областному телевизионному передающему центру составляют около двух миллионов гривен. Работникам не выплатили заработную плату за четыре месяца. Центр находится под постоянной угрозой объявления его банкротом. Как сообщил Виктор Талимончик, причина столь бедственного положения ровенских телевизионщиков — хронические неплатежи государственных теле- и радиокомпаний за трансляцию своих программ. В итоге нет средств даже на закупку самых необходимых запасных частей.

Сейчас по всей Украине ищут генераторные лампы взамен вышедших из строя. По мнению директора Ровенского передающего центра, подобные аварии будут всЮ чаще повторяться уже в ближайшем будущем. Техника не может работать вечно, она нуждается в замене. К слову, телепередатчики стоят не так уж и дорого. Чтобы заменить аварийный передатчик для канала УТ-1 на Ровенщине, требуется всего два миллиона гривен: ровно столько, сколько должны РТПЦ телерадиокомпании.
№90, пятница, 21 мая 1999

http://www.day.kiev.ua/109564/

Странно, что в 1999г не могли найти лампы для 50-кВт-передатчика Ураган, когда такие же установлены по всей Украине (Киев, Львов и др.)

[Frocus]

Аварийная ситуация на антопольской мачте:

Первый ураган может снести ровенскую телебашню

Владимир КОНЕВ, «День», Ровно

Пожар на Останкинской телебашне вызвал на Ровенщине повышенный интерес общественности к состоянию телепередающих центров. Как сообщил корреспонденту «Дня» директор Ровенского телепередающего центра (РТПЦ) Виктор Талимончик, двухсотсорокаметровая Ровенская телевышка достаточно безопасна в пожарном отношении, однако она может запросто завалиться при шквальном ветре свыше 25 метров в секунду. Подобные природные катаклизмы на Ровенщине нередки: только за последние годы шквалы дважды «посещали» область, нанося серьёзный ущерб народному хозяйству региона. К счастью, оба раза они миновали район расположения телевышки. По словам Виктора Талимончика, для приведения передающего комплекса в безопасное состояние необходимо не так уж и много средств — около миллиона гривен. В 1995 году руководству РТПЦ удалось отыскать средства для ремонта наиболее высокого третьего яруса вышки, находившегося тогда в аварийном состоянии. Собственными же средствами для замены износившихся растяжек телевышки РТПЦ не располагает: только Национальная телерадиокомпания должна передающему центру за трансляцию телепрограмм 2,5 млн. грн.

Ровенчанам остаётся только надеяться, что шквалы минуют область, и телевышка не рухнет до того момента, когда будут найдены средства на её ремонт. Впрочем, «голубые экраны» в области могут погаснуть и без всякой аварии на телевышке, ибо большая часть передатчиков, установленных на ней, давно отслужили свой срок и могут выйти из строя в любой момент. Так Первый национальный транслируется на область телепередатчиком, начавшим свою трудовую деятельность в 1967 году. Кстати, точно такой же стоял и на Останкинской телевышке.
№157, суббота, 2 сентября 2000

http://www.day.kiev.ua/92551/

Без теле- и радиопередач могут остаться жители пяти западных областей Украины

Специалисты говорят - проблеме можно помочь, если в ближайшее время отремонтировать передающую башню в селе Антополь Ровенской области. Построена она в конце 60-х годов и “покрывает” Волынь, Ровенщину, часть Хмельницкой, Тернопольской и Житомирской областей. Телевизионная башня, распространяющая теле- и радиосигналы, — в аварийном состоянии.


16 лет назад после сильного урагана она была повреждена и в конце концов признана аварийной. Однако с того времени никаких ремонтных работ не проводили.

Специалисты предупреждают: если в ближайшее время не начать реставрацию, антопольская башня упадет.

Виктор Талимончик, директор предприятия "Ровенський областной радиотелевизионный передающий центр":

" Є загроза руйнації при чергових смерчах, бурях на теренах області. Загроза реальна, адже за висновками фахівців, - опора може зруйнуватися при поривах вітру понад 25-30 метрів за секунду".

На капитальный ремонт Ровенскому передающему центру нужно полтора миллиона гривен. Таких денег директор башни Виктор Талимончик ни в одной инстанции получить не может.

Он говорит, с каждым днем вероятность падения башни возрастает:

Виктор Талимончик:

"Інформаційна блокада загрожує Рівненській області і прилеглим областям, тому що ми поширюємо свої сигнали не тільки на Рівненську область, а й частково на Тернопільську, Волинську, Житомирську. Передається різна електронна інформація".

Ровенский передающий центр мог бы проблему решить своими силами, если бы телерадиокомпании выплатили большие долги за эфирное время. Если же башня упадет, то на сооружение новой придется израсходовать свыше 20 миллионов гривен. //ICTV

22.08.2005 08:49

http://ictv.ua/rus/news_ukraine.php?news_id=71224

В Ровенской области в любой момент может упасть телебашня
29.05.06 14:14

Ровно, Май 29 (Новый Регион – Киев, Мирослава Шершень) – Одна из самых мощных телебашен Западного региона Украины – Антопольская – превращается в руину и может рухнуть в любой момент. Об этом корреспонденту «Нового Региона» сообщил директор Ровенского телерадиотрансляционного центра Виктор Талимончик.

В следующем году телебашне исполняется 40 лет, а в последний раз она ремонтировалась, да и то частично, в 1995 году. Ныне же башня, как утверждает Виктор Талимончик, пребывает в аварийном состоянии.

На тему ремонта башни разговоры ведутся не один год, но ситуация не менятется. Ведь решать проблему телерадитрансляционному центру приходится собственными силами. Главная проблема состоит в том, что нужно заменить растяжки, которые удерживают башню в вертикальном положении. Ведь в нынешнем ее состоянии при силе ветра 25-30 м/с она может просто-напросто рухнуть.

На ремонтные работы необходимо 1 миллион 200 тысяч гривен. И теоретически центр их как-будто имеет, ведь Национальная телекомпания задолжала ему сумму вдвое больше. Но вернуть этот долг центру пока никак не удается.

© 2006, «Новый Регион – Киев»

http://www.nr2.ru/68926.html

Телевышку может свалить ветер

26.05.2006

Более миллиона гривен нужно для ремонта одной из сильнейших в Западном регионе телевизионной вышки, расположенной в поселке Антопиль под Ровно. Опасаются, что 40-летнее сооружение высотой 240 м может упасть.

— В последний раз телебашню ремонтировали в 90-х годах, — рассказывает директор Ровенского телерадиотрансляционного центра Виктор Талимончик, 47 лет. — Делали это за собственные средства, потому на все денег не хватило. Сейчас срочно нужно заменить устаревшие растяжки, которые удерживают башню в вертикальном положении.

По нормативам, растяжки необходимо заменять каждые 25 лет. В 1995 их заменили только на верхнем ярусе. А стоящие на двух нижних эксплуатируются 40 лет.

Директор телерадиотрансляционного центра жалуется, что сильный порыв ветра когда-угодно может наклонить башню. Конструкции не выдержат и упадут. Тогда телевизоры и радиоприемники на Ровенщине замолчат на несколько лет, пока будет длиться восстановление.

На ремонт нужно 1,2 млн грн. Надеются, что деньги дадут в Киеве.

— Национальная телекомпания задолжала нам вдвое большую сумму, — добавляет Виктор Талимончик. — В Киеве обещали вернуть долг, но пока дело не двинулось с места.

http://gazeta.ua/index.php?&id=113765&...131&lang=ru

[Frocus]

Що і як дивляться телеглядачі на Рівненщині
Віталій Голубєв Олена Толочик, для «Телекритики»,

26.12.2007

25 грудня в кабельних мережах Рівного з’явився місцевий просвітницький (із релігійним ухилом) телеканал «Сфера ТБ». Його створила команда колишнього 10-го каналу – першого в місті комерційного телеканалу, який нині власного продукту не виробляє. Проте інерція бренду працює – під час цьогорічного опитування «GfK-Україна» на замовлення Internews Network 9% рівнян стверджували, що впродовж останнього півріччя таки переглядали програми «Десятки». Хоча реально у Рівному в той час працювало лише два місцеві телеканали – приватний «Рівне 1» та державний РОДТРК. Тим часом на півночі Рівненщини проблеми інші – там телеменю взагалі обмежене двома-трьома українськими каналами. А в райцентрі Дубровиця глядачів нещодавно позбавили можливості переглядати програми «Інтера».

Чому зник «Інтер» у Дубровиці?
За словами представника Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення у Рівненській області Дмитра Тарасюка, «Інтер» узагалі не мав і досі не має ліцензії на право мовлення на 38-му телевізійному каналі у Дубровиці:

«Натомість такий дозвільний документ ще 4 червня 2003 року одержала телекомпанія ТЕТ, – пояснює пан Тарасюк. – Однак спеціалісти Рівненського обласного радіотелевізійного передавального центру (ОРТПЦ) вважали і досі вважають за недоцільне, а то й просто неможливе з суто технічних причин випускати програми цієї телекомпанії на 38-й ТВК. Оскільки з передавача потужністю у 20 кіловат, що розміщений на вежі у селі Антопіль Рівненського району, на 39-му телевізійному каналі в ефір виходить “Інтер”. І якби у 2003 році у Дубровиці на 38-й ТВК вийшли програми телекомпанії ТЕТ, то у багатьох селах південної частини Дубровицького, Володимирецького, Рокитнівського, північної частини Сарненського районів люди взагалі не мали б можливості дивитися в якісному режимі ні передачі каналу ТЕТ з Дубровицької вежі, ні передач “Інтера” з Рівненської. Іншими словами, в ефірі утворилася б своєрідна каша, замішана на програмах двох телеканалів. Щоб уникнути цього, фахівці Рівненського ОРТПЦ й вирішили (свідомо, навіть у порушення чинного законодавства) перемістити трансляцію програм каналу ТЕТ на вільний в ту пору 30-й телевізійний канал, а через передавач згадуваного вже 38-го розпочати трансляцію того ж таки “Інтера”».

Здавалося б, зробили добру справу для населення Дубровиччини, але… У червні цього року Нацрада з питань телебачення і радіомовлення вирішила узаконити існування у Дубровиці 30-го телевізійного каналу й оголосила конкурс на право мовлення. З трьох претендентів переможцем конкурсу визнали Рівненську обласну державну телерадіокомпанію (ОДТРК), яка отримала відповідну ліцензію і з 1 вересня цього року розпочала власне телевізійне мовлення на 30-му ТВК у Дубровиці. Нічого іншого, як виконати рішення Національної ради і повернути ТЕТ на 38-й канал не залишилось.

«Офіційно до першого вересня цього року дозволу на мовлення на цій чистоті не мала жодна телерадіокомпанія, – підтверджує слова Дмитра Тарасюка голова Рівненської облдержадміністрації Віктор Матчук. – Влітку Нацрада провела конкурс, який виграла РОДТРК і з вересня розпочала мовлення. Так що все законно і немає нічого поганого в тому, що жителі північних районів отримали змогу дивитися місцеві новини та передачі».

Чи реальним є повернення «Інтера» у поліську глибинку? Що для цього необхідно? Дмитро Тарасюк каже, що для цього потрібно здійснити прорахунок частоти. Однак Нацрада прийняла рішення з 1 січня 2007 року припинити прийом заявок від телерадіоорганізацій на прорахунок частот в аналоговому форматі.

«Україна поступово переходить на цифрове мовлення. Нацрада вже оголосила перший конкурс серед телерадіоорганізацій України на право мовлення в цьому форматі. Це стосується головним чином прикордонних областей – Закарпатської, Одеської, АР Крим та міста Києва, – продовжує Дмитро Тарасюк. – Від керівництва області готується лист у Нацраду з пропозицією прискорити прорахунок частот у цифровому форматі на Рівненщині. Якщо такі частоти будуть прораховані, певно, звільняться аналогові частоти, які можна буде задіяти для відновлення трансляції “Інтера”».

Це один із варіантів. Є й інший. Директор Рівненського ОРТПЦ Віктор Талімончик запропонував керівництву каналу «Інтер» самим звернутися до Нацради (ОРТПЦ такого права позбавлений) із проханням прорахувати аналогову частоту під малопотужний передавач у Дубровиці. Можливо, як виняток це і зроблять.

Обурення жителів Дубровицького району можна зрозуміти, адже три канали в телеменю пересічного місцевого жителя – Перший національний, ТЕТ і РОДТРК – це не 13, як у Рівному. Однак, за словами Дмитра Тарасюка, вони б і того не мали, якби за керівництва областю Миколи Сороки і його заступника Ельбруса Абдуллаєва у Дубровиці й Зарічному не з’явилася телевежа, на спорудження якої витратили до 4,5 мільйона гривень. Подейкують, українське телебачення прийшло на глухе Полісся після того, як з’ясувалося, що під час президентських виборів-1999 дехто з поліщуків шукав у бюлетенях прізвище Лукашенка – воно було їм більш знайоме завдяки доступності білоруського ТБ і недоступності вітчизняного... Як кажуть місцеві жителі про свою вежу, на цю «палку» тепер можна «вішати» будь-які передавальні пристрої. Однак частотний ресурс в області дуже обмежений. Наприклад, РОДТРК в Рівному працює вже на 59-му каналі, а всього їх 60.

Проблемною зоною в плані телебачення на Рівненщині Дмитро Тарасюк називає Радивилівський район, а також південь Демидівського, Млинівського, Дубенського районів. Адже там люди здійснюють прийом телепрограм усіма можливими сигналами.
«Скажімо, мешканці Радивилова, використовуючи найрізноманітніші конструкції антен, приймають передачі із Луцька, Кременця, Рівного. Там немає якісного телебачення, – каже пан Дмитро. – Щоб змінити ситуацію, знову ж таки треба кошти, які керівникам районів самотужки не знайти. Вони потрібні на установку телевежі, яку в Демидівку завезли ще у 2000 році і яка досі лежить у розібраному вигляді. Введенням її в експлуатацію можна було б “закрити” проблемні для приймання телепрограм вказані вище райони. Однак звернення до обласної влади залишаються без відповіді».

Загалом сьогодні понад 95% жителів Рівненщини мають змогу дивитися Перший національний, 84% – «1+1», 80% – «Інтер», 50% – НБМ (5 канал), Новий канал, канал «Україна». Програми місцевих телекомпаній РОДТРК і «Рівне 1» відповідно доступні 65 і 48% глядачів.

Ось яким, за даними представника Нацради з питань телебачення і радіомовлення у Рівненській області, виглядає телеменю пересічного жителя різних регіонів Рівненщини.

У Рівному 13 каналів – Перший національний, «1+1», СТБ, ІСTV, «Рівне 1», «Інтер», ТЕТ, «Мегаспорт», НБМ (5 канал), Новий канал, М-1, РОДТРК, телеканал «Україна». У Сарнах чотири канали – «Інтер», «1+1», ТРК «Гравіс» (кіно), телеканал «Україна». У Кузнецовську – «Інтер», «1+1», місцева телекомпанія «Рівне-атом» та ІСTV (на одному каналі), Перший національний, Новий канал, НТН і канал «Україна». У Зарічному – «1+1», Перший національний. У Дубні – НБМ (5 канал), телекомпанія «Дубно», яка працює на тимчасовому дозволі і готує документи на участь у конкурсі, оголошеному Нацрадою на право мовлення на 44-му ТВК у Дубні. В Острозі, Корці, Гощі ситуація з телеменю майже така, як і в Рівному, адже там нормально приймається сигнал із Антополя.

Канали-конкуренти наростили аудиторію
А що ж серед вищезгаданих телеканалів воліють дивитися самі глядачі? Якщо телесмаки жителя глибинки залишаються таємницею через відсутність відповідних опитувань, то глядацькі переваги рівнян розкривають дані дослідження «Регіональні ЗМІ в Україні: Рівне 2007», яке було проведено компанією «GfK-Україна», членом GfK Group, на замовлення Internews Network. Опитування у Рівному проводилося трьома хвилями: з 25 червня по 21 липня 2005 року, з 2 червня по 10 липня 2006 року та з 12 травня по 20 червня 2007 року. Опитування здійснювалося методом особистого інтерв’ю серед дорослого населення віком 18-55 років, вибірка становила 250 осіб щоразу, похибка може сягати 6,2%.

Отже, порівняно з 2006 роком цьогоріч загальний рівень перегляду найпопулярніших національних телеканалів у Рівному не змінився. Найпопулярнішими каналами в місті є «1+1», «Інтер» та СТБ (показники їх перегляду впродовж останніх шести місяців становлять у Рівному відповідно 95, 92 та 82%). Більшість національних телеканалів у 2007 році розширили свої аудиторії. Найбільше зростання продемонстрував телеканал «Україна» – 21% (із 41 до 62%). Порівняно з іншими містами у Рівному більшу популярність має 5 канал (перегляд упродовж останніх шести місяців – 67% проти 58% у загальному в усіх містах, де проводилось опитування), у той час як Новий канал та ICTV менш популярні (відповідно, 75 % проти 82% і 72% проти 79%).

Найчастіше у Рівному дивляться «Інтер» та «1+1» – щодня або майже щодня це робить близько 90% респондентів. Найменш цікавляться програмами Першого національного – щоденно цьому каналу приділяє увагу близько 56% глядачів.

Стосовно місцевих телеканалів, то кількість їх глядачів цьогоріч у порівнянні з 2006 роком зменшилася на 5% (85% проти 90%). У звіті за результатами дослідження це пояснюється «різким зменшенням перегляду 10-го каналу (цей канал зупинив трансляцію та продав ефірний час іншим компаніям. Зараз він транслює лише рекламу між передачами інших каналів)». Серед учасників опитування 68% глядачів дивляться місцеві телеканали щодня або майже щодня, близько 17% – кілька разів на тиждень.

Показники знання та перегляду місцевих телеканалів упродовж останніх шести місяців становлять відповідно: «Рівне 1» – 95 і 82%, Рівненське державне телебачення – 68 і 49%, 10-й канал – 15 і 9% (вочевидь, в останньому випадку йдеться про явище, відоме як «інерція бренду»). Якщо ж проаналізувати рівень перегляду (впродовж останніх шести місяців) місцевих телеканалів у розрізі трьох останніх років, то очевидною є тенденція до зростання перегляду обох нині працюючих місцевих телеканалів та до різкого зменшення перегляду 10-го каналу. По «Рівне 1» дані з перегляду (впродовж останніх шести місяців) за 2005, 2006 та 2007 роки становлять, відповідно, 68, 77 та 82%, по Рівненському державному телебаченню – 36, 46 та 49%, по 10-му каналу – 56, 54 та 9%. Таким чином, очевидно, що обидва канали-конкуренти за три останні роки наростили свою аудиторію приблизно однаково: «Рівне 1» на 14%, Рівненське державне телебачення – на 13%.

За даними того ж таки опитування, в 2007 році порівняно з минулим роком зріс рівень задоволеності якістю інформаційних програм на місцевому телебаченні. З цієї точки зору логічними виглядають інвестиції обох каналів – державного та приватного – у новинний телепродукт. На Рівненському державному телебаченні команда служби новин підсилилася кількома досвідченими журналістами, до речі, колишніми працівниками конкуруючого «Рівне 1». А на «Рівне 1» тим часом запустили аж вісім випусків новин на добу, з них чотири у прямому ефірі. На каналі кажуть, що в такий спосіб ще й створюються для рекламодавців нові можливості комунікації з глядацькою аудиторією. «Реклама в міжпрограмних блоках поруч із випусками “Новин Рівного” має найвищу віддачу», – стверджує директор ТРК «Рівне 1» Віктор Данилов.

Віталій Голубєв, Олена Толочик, Рівне, для «Телекритики»

«Телекритика» продовжує моніторинговий проект, що проводиться за фінансової підтримки Посольства Сполучених Штатів Америки. У проекті передбачено обмін матеріалами і досвідом між «Телекритикою» та низкою громадських організацій і видань у кількох регіонах України (Львів, Донецьк, Сімферополь, Рівне, Кременчук (Полтавська область), Запоріжжя). Предметом моніторингу є стан регіонального медіаринку, становлення медіа як бізнесу, рівень свободи слова, правового захисту журналістів та професійних стандартів у період виборчої кампанії та у післявиборний період.

http://www.telekritika.ua/media-regions/te...007-12-26/35737