Цифровое вещание (DVB-T/DVB-T2) в Украине. Общая тема, (Информация о развитии и др) Опции

[Гость_Stitch_*]

"Зеонбуд" инвестирует 1 млрд грн в сеть цифрового ТВ

Компания "Зеонбуд" – единственный претендент на реализацию проекта по строительству сети цифрового телевидения в Украине – потратит на это около 1 млрд грн, сообщил юридический советник компании Андрей Шумилов.
По его словам, недавно "Зеонбуд" приобрела кипрская компания Planbridge Ltd, владельцем которой является группа частных инвесторов. Раскрыть их имена господин Шумилов отказался. Нацсовет по вопросам телевидения и радиовещания планирует рассмотреть заявку компании на одном их ближайших заседаний, заявил глава совета Владимир Манжосов. Ранее от участия в проекте отказались крупнейшие украинские телегруппы: "Интер", "1+1" и StarLightMedia. "Интерфакс-Украина"
Источник

----------------------------
Часть сообщений перемещены в новые темы:

1. Цифровое ТВ (UA). Юридический аспект.
2. Цифровое ТВ (UA). Вещание.
3. Цифровое ТВ (UA). Приём.

[Гость_Stitch_*]

Что показывают по телевизору Януковича

Станислав Юрасов, Виктория Власенко, Юрий Савченко // 19.08.2011

Оператор, который построил всеукраинскую цифровую сеть, компания «Зеонбуд», создала условия для скорейшей окупаемости инвестиций. У многих вещателей, получивших лицензии, ситуация обратная: еще долгое время они будут работать в минус, выплачивая миллионы долларов за распространение сигнала.

«Интеру» и СКМ повезло больше

Вчера Национальный совет по вопросам телевидения и радиовещания подвел итоги конкурса на цифровое эфирное вещания в сети оператора «Зеонбуд». Были определены 28 телерадиокомпаний-победителей, которые получили право вещать свои каналы в общенациональном формате. Кроме того, в каждом регионе были выбраны местные ТРК.

Больше всего мест в сети, как и предполагалось, досталось группе «Интер». Лицензии получили ее 8 каналов - «Интер», «Мега», К1, «Энтер», «Энтер Мюзик», «НТН», К2 и «MTV-Украина». Еще 4 представленных на конкурс новых проекта группы «Интер» не попали в «цифру».

ТРК «Украина» Рината Ахметова получила лицензии на 3 из 5 представленных на суд регулятора телеканала – «Украина», «Киноточка» (фильмовый канал) и «НЛО» (информационно-развлекательный). Два последние - новые каналы. СКМ не удалось получить места под «Спорт ТВ» и «Новости ТВ», которые также планируются к запуску. Группа Виктора Пинчука – StarLightMedia – получила лицензии на существующие каналы: «СТБ», «Новый», ICTV, M1. Не очень повезло Игорю Коломойскому из четырех существующих проектов – «1+1», «ТЕТ», «2+2», «Униан-ТВ» - в общенациональную сеть попали только два первых.

Представители телеканалов утверждают, что сейчас может быть создана новая медиа-группа, близкая к представителям Партии Регионов из Донецкой области. По слухам, она будет состоять из трех каналов – «Тониса» и двух новых проектов-победителей – «Погода ТВ» и «Star TV».

Собственникам «5 канала» выдали только одну лицензию вместо запрошенных двух. TVi вообще не попал в эфир, так как, по словам представителей Нацсовета, его менеджмент ведет судебные разбирательства с регулятором. Представители канала уже заявили о предзвятости этого шага. Не удалось попасть в отечественную сетку вещания и российскому «Первому каналу» (ОРТ), который обещал вложить наработанные технологии и инвестиции в создание украинской версии. Кроме того, в сеть не попали детские и подростковые проекты, зато есть три музыкальных.

Зато в цифру попали много телеканалов, о которых либо вообще никто не знает, либо они всегда являлись маргинальными нишевыми проектами, явно не тянувшими на общенациональный уровень. Среди них – «Хоккей ТВ» Бориса Колесникова (единственный спортивный проект-победитель), одесский телеканал о недвижимости Real Estate, «Голдберри» (Эдуарда Прутника), телеканал о медицине и здоровье «Эскулап ТВ» и ретро-телеканал «Винтаж ТВ». Примечательно, что последние три проекта победили в мини-конкурсе «Комментариев» «ТОП-5 самых странных заявок на «цифру». Их краткие описания можно найти здесь .

«За 15 минут они превратились из небытия в соседей телеканала «Интера», «Плюсов». Зная, с какой скоростью строятся телеканалы, и какой жуткий дефицит кадров на ТВ-рынке, я с трудом понимаю, как новички запустятся с первого ноября», - сказал глава цифрового комитета «ИТК» Валентин Коваль.

В последующих трех роликах члены Нацсовета рассказали, чем они руководствовались при отборе нишевых и тематических каналов:

Региональные интриги

Региональные вещатели подавали заявки на цифровой конкурс очень активно. В каждой области под их нужды в сети «Зеонбуда» было отведено по 4 канала. «Всего было подано 1055 заявок от 182 телерадиоорганизаций. По предварительным итогам регионального конкурса у нас еще остались свободные места – около четверти», - сказал глава Нацсовета Владимир Манжосов.

Любопытно ознакомиться с полными списками тех, кто получил лицензии. В них также заметны определенные закономерности. Например, в Донецкой, Запорожской и Днепропетровско областях лицензии получили компании близские к СКМ. Но есть очень неожиданные игроки.

Примечательно, что лицензии на вещания в 15 областях сконцентрировали юрлица киевского бизнесмена Виталия Морозова. Собеседники «Комментариев» поговаривают, что бизнесмен мог это сделать «по заявке» представителей Партии Регионов. В перспективе у предпринимателей появится возможность докупить лицензии в оставшихся областях и создать общенациональный канал №29.

Стоит также отметить, что лицензии в 11 регионах получил канал UBR. Его основатель Юрий Каплуненко – муж перового заместителя главы Нацсовета Оксаны Головатенко. Хотя во время презентации проекта представитель телеканала заявила, что Каплуненко недавно вышел из состава его собственников.

Очевидно, что многие телекомпании недовольные итогами конкурса будут оспаривать его результаты в суде, но кардинально на распределение лицензий эти процессы не повлияют

Неравенство высокой четкости

«Цифровая дискриминация» была заметна больше всего при розыгрыше дополнительных возможностей для победителей конкурса – опции вещания в стандарте высокой четкости – HD. Дело в том, что сеть «Зеонбуда» ограничивает количество каналов, которые смогут вещать в этом формате до 10. Нацсовет вчера определил только 8 компаний (заявок было 16), получивших HD, - группы «Интер» («Интеp», «Мега», MTV, «Энтер Мюзик»), группы СКМ («Украина», «Киноточка»), новой группы Х («Тонис») и телевизионных аматоров из Нацбанка («Банковское ТВ»). Примечательно, что ни один из четырех каналов Виктора Пинчука не получил HD. Хотя руководство группы считает этот формат перспективным. «Зарезервировать возможность перехода в HD, с пониманием того, что начат вещать можно в стандартом разрешении – это правильный подход», - сказал руководитель группы StarlightMedia Александр Богуцкий. Глава Нацсовета Владимир Манжосов добавил, что победители на оставшиеся 2 HD-места будут определены позже. Член Нацсовета Лариса Мудрак добавила, что вещание в стандарте высокой четкости обойдется каналам на 25-30% дороже, чем в обычном режиме.

«Холостое вещание»

Пожалуй, самая большая интрига проведенного конкурса заключается в том, что его победители еще долгое время будут вещать «в холостую». Первые пробные включения «цифры» начнутся уже в сентябре. К концу осени к вещанию должны быть готовы все телеканалы. «В стране есть только несколько тестовых приемников и ни одного соответствующего телевизора», - заявляет Коваль. Как он отмечает, по статистике 80% населения покупают цифровые приставки за месяц до полного отключения аналогового вещания и в течение месяца после . Наше государство обязалось совершить соответствующий переход до конца 2015 года. «Сейчас телеканалы будут просить власть сократить период параллельного эфирного вещания (старого аналогового и нового цифрового), так как на их плечи ложится серьезная финансовая нагрузка. Я считаю, что идеальный момент перехода – новогодняя ночь с 2012 на 2013 гг.», - рассказывает Коваль. В то же время Манжосов отметил, что точную дату перехода сейчас установить невозможно.

Напомним, что в следующем году общенациональные вещатели должны будут заплатить за распространение сигнала «Зеонбуда» по $2,5 млн. Валентин Коваль добавляет, что В 2014 году за вещание в сети придется платить уже $6 млн. «В то же время мы прогнозируем, что к этому году рынок ТВ-рекламы в лучшем случае достигнет где-то $700 млн. То есть каналы практически треть рекламных доходов будут отдавать в оплату «Зеонбуда»», - отмечает он. По оценке Коваля, многим каналам в таких условиях удаться начать работать в плюс только к 2017-2018 гг. А вот единственный ТВ-оператор сети сможет окупить инвестиции, благодарявысоким тарифам, за рекордные год- полтора. Это ставит его в неравные условия с заложниками ситуации–телерадиокомпаниям. О том, что в ситуацию не будет вмешиваться государство де-факто подветрдили в Нацсовете. Его представители заявили, что не могут повлиять на тарифы непризнанного монополиста.

[Гость_Stitch_*]

Наблюдаю за всем этим и вставлю свои 5 коп.

HD - телевидение не роскошь - это уже норма жизни.

Для телеканалов? Может быть.

А для телезрителей - может уже и не роскошь, но еще и не норма жизни.

Попробую пояснить свою позицию
- каналы давным давно закупили камеры и оборудование которое по умолчание продуцирует видео HD качества
- резать картинку HD и делать из нее не HD - труд - дорогой и некому не нужный
- народ приобретает новые широкоэкранные телевизоры

Приобретать то приобретает. Только какой процент на текущий момент этих широкоформатных телевизоров? Уверен, что мал.

Кроме того, не забывайте, что ведя речь о "широкоформатности" это не означает автоматически HD. Это может быть и довольно стандартный SD 720*576, но только 16:9. Как например щас делает Первый Канал-Россия.

Вот смотрите как пример. В моей семье есть "старый немец" с 72-см диагональю. 4:3. Просмотр доставляет удовольствие. Даже картинка 16:9 смотрится достаточно приемлемо. Не мелка.

Но вот та же картика 16:9, но на телеке с 54-см диагональю... это уже мелковато. И как-то очень некомфортно. А таких 54-см теликов, уж поверьте, придостаточна!

Так вот, стал я подумывать, как бы старого немца поменять на что-то плоское, чтобы изображение по размеру остальсь такое же.

И цена от 500 долл и вверх - отбила напрочь желание что-либо менять. И я разве одинок в таком решении?

И это всё при том, что куча каналов продолжают идти в 4:3 с логичным выводом "нахрена оно мне сейчас нада?".


А теперь немного насчет ТВ в HD и Банковского-ТВ в частности.

Конечно понятно, что свой контент телеканалы могут безпроблемно делать в HD. Но вот когда речь касается приобретенного - таких как фильмы, сериалы и прочее. Уверяю Вас контента в HD набрать для одного канала, а тем более для десяти - сложновато, а порой его просто не существует. И Вам подсовывают трансформированный SD в 16:9 как Full-HD. И когда Вы начинаете присматриваясь оценивать какчество... и как-то разочаровываетесь фразой "А что-то оно не очень отличается... Да конечно квадратов может и нет... но мутность какая-то присутствует".
А это самая поганная реклама для HD.
Это все равно как раньше была практика запихивать в цифру аналоговый сигнал не очень достаточного качества, и народ говорил, что да, конечно лучше, но мы думали будет как-то поцифровее... как на ДВД...

А теперь насчет Банковского ТВ.

Не знаю как всем, но мне например всё равно с каким разрешением идут "говорящие головы".
Но, когда это канал Нац-Банка и когда он еще и Общество с Ограниченной Ответственностью за счет Нац-Банка,
и когда вдруг по "каким-то великим вселенским принципам" этот канал должен вдруг вещать именно в HD, вещание в котором по заявлению члена Нацрады стоит на 20-30% дороже...
То я не понимаю - Зачем?
Почему Перший Национальный в HD - нет, а Банковский - да...
СТБ в HD - нет, а Банковсий - да...
Надеюсь Вы прочли в предыдущей статье, сколько телеканалы должны будут платить каждый год Зеонбуду...

Кстати. А почему в мультплексы не запустили украинскую версию Евроньюз? Почему в Москве русская версия может петь в эфире, а украинская в Украине нет?

[Гость_Stitch_*]

НАМ звернувся до Антимонопольного комітету щодо «Зеонбуду»

19-08-2011

Національна асоціація мовників звернулась до Антимонопольного комітету України з приводу тарифів «Зеонбуду». Про це у коментарі «Телекритиці» розказала керівник центру законодавчих ініціатив НАМу Ольга Большакова.

«Ми вже неодноразово звертали увагу на те, що тарифи ТОВ "Зеонбуд" завищені і призведуть до збитковості принаймні регіональних мовників. За нашими розрахунками, вони в 4-5 разів більші за собівартість послуг, і наразі ми звернулись до Антимонопольного комітету України із повідомленням про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, адже ТОВ "Зеонбуд" є монополістом», - сказала пані Большакова.

За її словами, звернення на сьогодні розглядається в Антимонопольному комітеті.

Вещатели просят Антимонопольный комитет расследовать тарифы «Зеонбуда»

«proIT» // 22.08.2011

Независимая ассоциация телерадиовещателей (НАМ) обратилась в антимонопольный комитет Украины по поводу обоснованности тарифов «Зеонбуда».

Об этом в комментарии «Телекритике» рассказала руководитель центра законодательных инициатив НАМ Ольга Большакова.

«Мы уже неоднократно обращали внимание на то, что тарифы ООО «Зеонбуд» завышены и приведут к убыточности, по крайней мере, региональных вещателей. По нашим расчетам, они в 4-5 раз больше себестоимости услуг, и сейчас мы обратились в Антимонопольный комитет Украины с уведомлением о нарушении законодательства о защите экономической конкуренции, ведь ООО «Зеонбуд» является монополистом», - сказала Большакова.

По ее словам, обращение на данный момент рассматривается в Антимонопольном комитете.

Напомним, что 18 августа Нацсовет определил победителей конкурса на вещание в общенациональной цифровой сети, провайдером которой является «Зеонбуд». В сетку вещания не попал ряд региональных каналов, российский «ОРТ», а также новосозданные телеканалы группы «Украина» («Новости» и «Спорт») и группы «Интеp» («Чистая прибыль», «Мелорама», «Новости ТВ», «Спорт ТВ»).

Сообщение отредактировал Stitch - 22.8.2011, 11:06

[Frocus]

19.08.2011
DVB-T2 - вещание начато

19 августа в Киеве началась тестовая трансляция цифрового эфирного телесигнала в новом стандарте - DVB-T2. В настоящее время на 26 ДМВ-канале (514 МГц) в тестовом режиме доступен просмотр восьми телеканалов:
1. Интер
2. ТРК Украина
3. ICTV
4. Новый канал
5. СТБ
6. НТН
7. М1
8. K1

Статья целиком - http://www.mediasat.net.ua/content/news_all/6315/

[Alexander]

Почему Перший Национальный в HD - нет, а Банковский - да...
СТБ в HD - нет, а Банковсий - да...
Надеюсь Вы прочли в предыдущей статье, сколько телеканалы должны будут платить каждый год Зеонбуду...

Кстати. А почему в мультплексы не запустили украинскую версию Евроньюз? Почему в Москве русская версия может петь в эфире, а украинская в Украине нет?

Вопрос на засыпку: а нам нужен Банковский канал?

Если прочитать протоколы заседаний Нацрады то легко можно просмотреть как одни и те же фамилии соучредителей различных новоиспеченных контор в разных областях захватили лицензии.
Тут я бы на месте антимонопольного комитета начал расследование.
Ибо если все это детально исследовать, то конторы могут оказаться только на бумаге.

Евроньюз к сожалению не является ни национальным ни региональным каналом, а вопрос Ваш понятен. Какого же милого тогда грохать деньги из бюджета на украинизацию? Согласен на все 100%!

Приобретать то приобретает. Только какой процент на текущий момент этих широкоформатных телевизоров? Уверен, что мал.

Кроме того, не забывайте, что ведя речь о "широкоформатности" это не означает автоматически HD. Это может быть и довольно стандартный SD 720*576, но только 16:9. Как например щас делает Первый Канал-Россия.

Вот смотрите как пример. В моей семье есть "старый немец" с 72-см диагональю. 4:3. Просмотр доставляет удовольствие. Даже картинка 16:9 смотрится достаточно приемлемо. Не мелка.

Но вот та же картика 16:9, но на телеке с 54-см диагональю... это уже мелковато. И как-то очень некомфортно. А таких 54-см теликов, уж поверьте, придостаточна!

Так вот, стал я подумывать, как бы старого немца поменять на что-то плоское, чтобы изображение по размеру остальсь такое же.

И цена от 500 долл и вверх - отбила напрочь желание что-либо менять. И я разве одинок в таком решении?

Да более 500 у.е. при нашем уровне доходов - дорого, но даже в советские времена телевизоры были дорогим удовольствием...

Соглашусь с Вами и по этому вопросу, но как говорится, с небольшой поправкой на ветер.

Не могу судить о всей стране, опишу ситуацию с Закарпатьем. Пошла массовая волна на замену телевизоров, народ, который толпами шастает по мегамаркетам и видит слово скидка 30-40% кидается и разметает все это, причем больше половины этого народа понятия не имеет чем отличается HD Ready от Full HD. Телевизоры покупают от 19" до 40. Но самые ходовые 32".

Причины такого бурного спроса:
1) "Снижение цены" (учитывая как наши наваривают то даже при 70% скидке у них будет прибыль)
2) А у соседа есть и мне нужно
3) Молодые семьи покупают первый телевизор
4) ШОБ БУЛО, Я Ж НЕ ЛОХ ЯКИЙСЬ
5) Доступность кредитования

Причем пп. 3 и 5 весьма значимые! Остальное - пафос и бровада.

Если люди таскаются во всю с планшетниками за 800 баксов и телефонами за такую же цену - то разовая покупка телевизора для них вопрос "престижа" и самоутверждения.

Понятно, что не все бабушки-дедушки будут иметь средства, но на это есть выделенны деньги из бюджета, и программа доступного ТВ задекларированного на бумаге ЯКОБЫ должна работать.
Но не так бедны люди как это кажется... В качестве эксперимента выйдите на улицу, станьте на тротуаре и сосчитайте сколько "крутых" машин проедет мимо Вас за 5 минут, а сколько стареньких.
Люди по статистике получают маленькие зарплаты, парадокс, сами видите...

Люди не заморачиваются ни форматами ни стандартами, мы с Вами прекрасно понимаем, что каналы будут долгое время толкать сигнал с перекодированным MPEG-2 так как старые фильмы переснимать никто не будет. Но такие передачи как: новости, прямые эфиры, прочие передачи, новые сериалы и та же реклама - они будут вещаться то в новых стандартах и по времени занимаемом в эфире все-таки такого контента будет больше.

Читал огроменную статью сотрудника телеканала Интер сколько времени они теряют переформатировании картинки и что это совсем не выгодно вкладывать деньги в дорогие камеры, материал из которых нужно еще урезать и паковать... Также сказал, что в архивах Интера есть материалы, отснятые за последние несколько лет в оригинальном формате, из этого можно предположить, что канал обеспечит прекрасную картинку HD качества как только представится техническая возможность донести сигнал до зрителя. У каждого канала есть такой фонд, проблем с этим не должно возникать.

Сейчас люди смотрят аналоговое ТВ на TFT панелях, это не укладывается в моем сознании, сознательно заменить работающий ЭЛТ на ТФТ и смотреть такое...

Теперь возвращаюсь к форматности, из тех новых ТВ которые присущи и активно используются населением подключены к SAT приемникам, и могу сказать, что без нервов такое смотреть тоже не выходит, так как битрейт каналов очень ужат, я не говорю уже об соотношении сторон. Оно кастрировано все. Да, понимаю, транспондеры не резиновые и бытовые аппараты тоже...

Но даже нормально упакованный MPEG-2 с нормальным соотношением сторон и битрейтом будет выглядеть куда лучше чем то, что мы имеем сейчас. Ультра обрезанный SD грехи которого красиво смазываются на старых телевизорах - это нервное потрясение на новых телевизорах. Думается, во попал.. Такие бабки и такая безобразная картинка...

Тут не имеет значение MPEG-4 или MPEG-2 качество картинки как в одном так и в другом формате можно довести до маразматического безобразия при отсутствии мозгов.
Широкому экрану - широкую картинку, речь идет именно об этом.

Много моих друзей по 5 раз успело поменять тюнера, я тоже мог это сделать и не раз, через мои руки проходило много аппаратов.
И телевизор не менял.

Все свелось к банальным вещам:
1) Мой старый аппарат показывает все то же самое что и другой тюнер с трехглавого дракона (без всяких шарингов и прочей мудоты)
2) Менять телевизор на широкоформатный до появления картинки с соотношением сторон 16:9 и нормального битрейта тоже нет смыла

Вот уже когда менял монитор компьютера - взял дорогой 23" DELL на IPS матрице, так как нужно и для работы + для просмотра фильмов в Full HD и принципиально не смотрю фильмы которые имеют разрешение ниже 1280Х720 приемлю 1920Х1080.
Времена 1 DVD с 8-16 фильмами прошли, а ведь отлично показывает на обычных телевизорах )))


Мы с Вами люди интересующиеся данным вопросом и исходим из соображений рациональности, а не стадного инстинкта, обсуждаем, делимся мыслями обмениваемся новостями.
Мы действуем исходя из здравого смысла без пафоса и выпендрёжа который, увы, присущ нашему народу, ходить с голым задом на пустой желудок но иметь крутую мобилу...

ЖдемС, что там Зеонбуд сделает, а далее сориентируемся.

[Гость_rumoruka_*]

Причины такого бурного спроса:
1) "Снижение цены" (учитывая как наши наваривают то даже при 70% скидке у них будет прибыль)
2) А у соседа есть и мне нужно
3) Молодые семьи покупают первый телевизор
4) ШОБ БУЛО, Я Ж НЕ ЛОХ ЯКИЙСЬ
5) Доступность кредитования

Как по мне вы забыли про основную причину покупки новых тв. Это постепенное умирание парка старых элт-эшников! Я к примеру недавно поменял свой старенький Loewe, привезенный когда то из Германии вместе с машиной, потому что на него уже без слез смотреть нельзя было. А теперь вот на кухне у старенькой соньки зеленый цвет пропал, что мне вместо нее такой же старый хлам искать? Или же пойти и купить новую жк-шку и на стену повесить?
На счет качества транслируемого сигнала я с вами конечно соглашусь, но все таки огромное к-во людей принципиально не смотрит тв, а покупают большие панели ради просмотра фильмов или игр на консолях, а там картинка великолепна, не один даже самый крутой элт и рядом не стоял.

[Гость_Stitch_*]

Как по мне вы забыли про основную причину покупки новых тв.

А начинали с вопроса нафига нужно Банковское ТВ в HD...

"Банк-TV" (ООО "Банковское телевидение") оказался в числе 28 победителей. Финансовый телеканал будет ретранслировать новости международных информагентств, деловой прессы, создавать собственные аналитические передачи.

[Alexander]

rumoruka

Я умышленно не упоминал умирание старых телевизоров ибо это очевидно. Но мой старенький ЭЛТ - Электрон проработав у меня более 18 лет и отданный на растерзание в село проработал еще лет 6 и работает по сей день.

У меня же электрон 2005 г.в. начинка Филипс, трубка Панасоник - показывает пока.

Люди меняют телевизоры еще по нескольким причинам:
- после ремонта
- потому, что не громоздкий
- потому, что можно привинтить на стену
- потому, что большой и потребляет меньше электричества

Если ранее это считалось роскошью как и сотовая связь, то теперь это норма бытия. В селах люди прутся от модных гаджетов и прибамбасов, и там по сравнению с рациональными горожанами более это продвинуто. А если учесть, что в непогоду крестьянин на поле не ходит и сидит дома долгими зимними вечерами, что остается делать? Очевидно, что смотреть ТВ на модном аппарате и греться мыслью, что он не хуже соседа )))).

[Гость_Stitch_*]

«Конкурс став новим кроком до скорочення регіонального мовлення й регіональної інформації в Україні»

Ткаченко, Коваль, Княжицький, керівники регіональних каналів та юристи – про цифровий конкурс Нацради

Олена Коркодим , Тетяна Веремчук 22-08-2011

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення розподілила місця в ефірній цифрі - регіональній і загальнонаціональній. Результати цього розподілу дуже неоднозначні. Як із точки зору кінцевого результату, так і якщо подивитися на мотивацію рішень.

«Телекритика» поцікавилася в експертів, яка їхня оцінка перебігу й результатів голосування. А також - чи збираються телекомпанії оскаржувати підсумки конкурсу і які в них шанси в суді. На наші питання відповіли Катерина М'ясникова (НАМ), Валентин Коваль (М1), Олександр Ткаченко («1+1»), Дмитро Добродомов (ZIK), Віктор Данилов («Рівне 1»), юристи Юрій Крайняк, Роман Головенко, Ігор Розкладай.

Звернулися ми й до колишніх членів Нацради Ігоря Куруса, Тетяни Мокріді, Віктора Понеділка, Владислава Лясовського, але вони від коментарів відмовилися. З різних причин. Пан Лясовський перебував за кордоном, інші відповіли, що не мають бажання це коментувати або ж що не дуже стежили за темою.

Свою оцінку справи також оприлюднив Перший діловий телеканал.

Але спочатку тезово нагадаємо, про що мова.

За результатами голосування 16-17 серпня більшість місцевих мовників (за винятком ОДТРК) у мультиплекси не потрапили. Тепер їм залишається або йти на повторний конкурс, щодо якого ніякої конкретики немає, або створювати власні регіональні чи місцеві мультиплекси (як само - теж поки невідомо).

Телевізійний ринок було переділено між великими медіагрупами. «Україна» підсилила свої ефірні позиції двома кіноканалами, «Інтер» утримав в ефірі всіх своїх мовників, а група «1+1» залишилася без частот для «2+2», «Сіті» і свого нового каналу «УНІАН-ТБ».

«Ера», ТВі, ДТРК «Культура», КРТ місць у мультиплексах також не отримали. Натомість їх дістала низка супутникових вузьконішевих телеканалів. Серед них канали Едуарда Прутніка та Бориса Колеснікова. А також дві абсолютно невідомі компанії - «Корона Санторайс» та «Астера 2011».

На ринку з'явилися нові гравці (не виключено - один гравець), власники п'яти новостворених компаній («Новий формат ТВ», «Партнер ТБ», «ТВ Вибір», «Лідер ТВ», «Аріадна ТВ»). Вони отримали частоти практично в усіх регіонах, і, таким чином, за рахунок регіонального конкурсу стали ще одним загальнонаціональним утворенням.

Діловий канал UBR отримав місця в 11 обласних центрах, у тому числі в Києві, на регіональному конкурсі.

Серед 28 каналів, яким дісталося загальнонаціональне покриття, немає дитячого і проекту про культуру. Натомість є 4 музичних канали.

Не під диктофон експерти кажуть: до 2015 року ще все можуть переграти. Якщо буде нова влада й інший склад Нацради. Зрештою, саме так сталося після першого розподілу місць у цифровому мультиплексі МХ-4. Тоді місця теж дістали малозрозумілі компанії, які так і не змогли розпочати мовлення, і нова Нацрада ліквідувала їхні ліцензії. Але ця гіпотетична ймовірність ніяк не змінює того факту, що цього разу процес був брутальним. Місцеве мовлення фактично знищено, зауважують експерти...

Катерина М'ясникова, виконавчий директор Незалежної асоціації телерадіомовників:

- Як ви оцінюєте хід і результати конкурсу на місця у цифрових мультиплексах для регіональних телекомпаній?
- Вони викликають шок. Бо коли обговорювався порядок ухвалення рішення, і під час зустрічі Національної ради з правлінням Асоціації, і на конгресі НАМ, працівники Національної ради неодноразово повторювали, що в цьому конкурсі буде надаватися пріоритет компаніям, які вже працюють. Наразі ми бачимо, що не отримали ліцензії лідери регіонального мовлення. Це і ТРК «Чорноморська», і ТВ-4, і ТРК «Чернівці» - компанії, які впродовж багатьох років мовлять і роблять якісний регіональний продукт, без ретрансляцій. Вони не отримали ліцензій. Натомість ліцензії отримали компанії, які не мають досвіду.

Найбільше занепокоює, що в чотирьох каналах, передбачених для регіонального місцевого мовлення, ліцензії отримали київські компанії, які, як ми розуміємо, формують таким чином ще одну загальнонаціональну мережу. Відповідно, як ми й прогнозували, цей конкурс став кроком до значного скорочення регіонального мовлення й регіональної інформації в Україні.

- Чи відомо вам, хто криється за «Партнер ТВ», «Вибір ТВ» та рештою нових компаній, яким дісталося чимало місць у різних областях?
- Я ніколи не чула про ці компанії. Єдине, що я знаю, - це те, про що було сказано паном Манжосовим на брифінгу - вони мають пов'язаних між собою засновників і керівників. Я так розумію, що частина людей, які є директорами в одних компаніях, є засновниками інших. Це означає, що вони якимось чином будуть формувати своє мовлення разом.

За великим рахунком, мені не цікаво, хто є засновниками цих компаній. Адже основний факт мені зрозумілий. Фактично Національна рада показала, що їй не цікаво підтримувати мовників, які надають роботу, які сплачують податки, які є національними виробниками. Ми ще чекаємо результатів завтрашнього розгляду, там теж буде багато сюрпризів. Тому побачимо.

- Якими будуть подальші дії НАМ щодо результатів цього конкурсу?
- Правління асоціації вже обговорює подальші кроки. Я думаю, що наша заява вийде не пізніше понеділка-вівторка. Ми розглядаємо цілу низку можливих дій, про які повідомимо детальніше.

Микола Княжицький, генеральний директор ТВі:

- Як ви оцінюєте те, що ТВі не потрапив у цифру?
- Ми взагалі цей конкурс оцінюємо як фарс. Нам дивно думати, що Нацрада, яка, якщо вірити пресі, є близькою до членів групи «РосУкрЕнерго», нам, каналу, який їх критикує, буде давати якісь ліцензії. Нам абсолютно дико дивитися на знищення місцевого мовлення. Я особисто про це писав і раніше, тому для мене тут нічого неочікуваного немає. Зрозуміло, що каналам, які належать Коломойському, серед яких є відомі і знані канали, в тому числі й регіональні, нічого не дають, а каналам, які належать Хорошковському, дають усе. А в регіонах теж: каналам, яким по 20 років, нічого не дають, у моєму рідному Львові жодній місцевій компанії нічого не дають, а незрозумілим компаніям із незрозумілими київськими власниками - дають. До конкурсу це не має жодного відношення. Це дерибан, і я думаю, що члени Нацради - глибоко безсовісні люди.

- Які подальші дії? Чи будете звертатися до суду?
- Ми ж бачимо, як наші суди працюють, і що будемо робити, я зараз сказати не можу. Оці безсовісні люди вершити долі людей, журналістів точно не повинні. Ми принаймні своєю діяльністю будемо робити все, щоб це довести. І ми сподіваємося на солідарність з іншими журналістами. Ми сподіваємося, що місцеві журналісти і місцеві компанії, яким не дали ліцензії, нарешті мають побачити, в якій країні вони живуть, і перестануть ховатися, почнуть свою позицію висловлювати разом із нами.

Валентин Коваль, генеральний директор каналу М1:

- Как вы оцениваете ход и результаты конкурса Нацсовета?
- На 75% результаты конкурса совпали с моими ожиданиями. Остальные 25% удивили, но это никому не известные компании, которые в итоге могут оказаться вполне пристойными.

До этого было 16 общенациональных каналов, теперь будет 28.

Результаты конкурса по общенациональным каналам меня не удивляют совсем. Появление же каналов, названия которых я знаю, но которые не были общенациональными, было частично неожиданным. В конце концов, регулятор знает, что он делает, и делает это, как правило, по-своему. Я не знаю ни одного состава Нацсовета, который действовал бы, как индустрия - они не для этого созданы.

Появились новые названия телекомпаний, и мы понимаем, что они пока пребывают в зачаточном состоянии. Но говорить заранее о том, что эти неизвестные компании будут делать плохой продукт, неправильно, это дискриминация. Тот же канал «Эскулап ТВ» вполне может поменять название в пределах обычной процедуры в Нацсовете, и оно не будет выглядеть так странно, а сам канал может быть вполне приличным. Я, конечно, удивлён, что какие-то каналы в цифру не попали, удивлён, что вместо них попали другие телекомпании, о которых я ничего не знаю. Но я бы так с ходу не ругал по-чёрному ни один из последних. Потому что у каналов - победителей в конкурсе Нацсовета появился серьёзный толчок подумать об инвестировании дополнительных средств, чтобы создание этих телекомпаний не обернулось для их акционеров позором.

- Почему М1 наряду с другими каналами холдинга Пинчука не попал в HD - притом что там оставалось ещё два свободных места?
- По правде говоря, в ситуации с HD результаты мне вообще непонятны. Тема HD изначально не была детально проработана. В условиях конкурса указано, что каналы после получения лицензии самостоятельно решают вопрос о стандарте вещания с провайдером. И нам было ясно, что сначала мы должны получить лицензию, а потом общаться с «Зеонбудом». Но вдруг в понедельник нас всех попросили ответить на вопрос «Собираетесь ли вы переходить на HD?» и практически половина каналов не была вообще готова к этому ответу - и я в том числе. Но затем мы изучили ситуацию, и в среду отправили письмо, в котором выразили готовность со временем перейти в формат HD. Думаю, точно так же и Нацсовет не был готов к такому резкому привлечению вопроса. Они взяли на себя миссию «сегодня же и объявить», но поступили так, как сочли нужным.

- Каково будет качество HD-каналов в ситуации, когда их заснули в мультиплексы из 8 каналов?
- Учитывая то, что их сейчас восемь, это непонятная ситуация: почему сначала планировалось десять, а в итоге остановились на восьми. Но, по большому счёту, в мультиплексах я бы рекомендовал на восьми и остановиться: оставить в каждом мультиплексе по два HD-канала и не придумывать бы девятый и десятый HD. Три HD-канала на мультиплексе - это тяжеловато. Просто тогда на нём должны остаться пять каналов, у которых картинка совсем не шевелится - новостной канал, общего назначения типа УТ-1 и так далее. Ведь технологически трудно было бы делать два HD-канала, а остальные шесть оставлять в SD.

Олександр Ткаченко, генеральний директор «1+1»:

- Не думаю, що ми будемо щось оскаржувати. Ми на порозі нової ери. Якою вона буде, насправді невідомо, але всі прекрасно розуміють, що надалі буде важливим не так метод розповсюдження сигналу, як контент. Як ви бачили з презентації, що таке контент - ми знаємо. А на каналах, які сьогодні (18 серпня. - ТК) отримали ліцензію, що таке контент, ніхто не знає.

Дмитро Добродомов, генеральний продюсер телеканалу ZIK:

- Як ви оцінюєте той факт, що ZIK не потрапив у цифру?
- Цього року в цифру не потрапила жодна зі львівських телекомпаній. Ми абсолютно шоковані, особливо щодо мотивації. Я був на засіданні у Львові щодо цифрового мовлення і чітко пам'ятаю слова присутніх там членів Нацради, які сказали, щодо регіональний мультиплекс створено для того, щоб у ньому були місцеві мовники. Якщо ми візьмемо результати конкурсу по Львову, Чернівцях, Рівному - я не бачу там місцевих мовників. А саме компаній, які працюють тут, на місцевому регіональному телеринку, не один рік, із прекрасними показниками і з хорошим якісним продуктом. Я намагався знайти в гуглі телекомпанію «ТВ Вибір» - усі посилання вели на «Телекритику». Все. Що це за компанія? Що вона виробляє? Який вона має штат? Незрозуміло. Але саме ця компанія у Західній Україні, в тому числі у Львові, перемогла. І що за таку фантастичну концепцію вони представили, в тому числі й план розвитку, дуже цікаво було би дізнатися.

Також під час презентації цифрового мовлення у Львові члени Нацради зазначили, що місцеві радіомовники - це переважно ті, що забезпечують мовлення дві або чотири години - не дуже фінансово спроможні. Я можу сказати по Львову, наприклад, щодо телекомпанії «Міст ТБ», яка випускає ZIK, вона має 24 години мовлення, в кабелі має мовлення, забезпечує понад 20 проектів. Причому, деякі з цих проектів у Львівській області, за даними Gfk, за рейтингом випереджають проекти центральних телеканалів. Наприклад, програма «Хто тут живе». Тобто конкурентоспроможність є, і це все дуже легко побачити. Тому, як на мене, аргумент щодо фінансової спроможності дуже дивний. На ZIK, наприклад, сьогодні працює 145 людей.

Нині у Львові є три популярних телеканали, не рахуючи ЛДРТКР, яка отримала місце в мультиплексі автоматично: «Люкс», ZIK і НТА. НТА не подавався. А щодо «Люкс» та ZIK позиція дуже спірна. І нікому невідомий, наприклад, «ТВ Вибір», який «виборює», він уже з вересня має забезпечувати трансляцію. Мені дуже хочеться подивитися, що це за компанія, яку вона має студію, який продукт вона виробляє, що вона буде транслювати. Тим паче, що вони перемогли у всіх західноукраїнських областях. Я можу спрогнозувати, що нічого вони не будуть показувати. От така дивна позиція, яка насправді дуже сильно обурює. Зрозуміло, що всі, хто програє конкурс, як правило, обурюються. Але цього разу не перемогла жодна з місцевих телекомпаній - з-поміж знаних у регіоні і популярних, які конкурують і випускають якісний контент. Перевагу надали компаніям, які вказали в заявці, що в них є 2-4 млн. Але, я перепрошую, ми зазначили значно більшу суму, яку готові до кінця року вкласти у розвиток нашого телеканалу!

- Які подальші дії? Чи будете звертатися до суду?
- Рішення Нацради - рішення колегіальне. Оскаржувати конкурс дуже і дуже важко - суто з юридичної точки зору. Тому що на розгляд береться концепція, яка членам Нацради може сподобатися або не сподобатися. Вони вважають її або «хорошою», або «поганою». І ці поняття не є юридичними термінами. Тобто, оскарження у суді є безперспективним. На сьогоднішній день я бачу лише один шлях - це об'єднання всіх каналів у відстоюванні спільної позиції. Над подальшими діями думаємо. За моїм прогнозом, у даній ситуації місцевих мовників, які роками розвивалися, може бути знищено. А ті, хто отримав частоти в кількох областях, матимуть можливість просто об'єднатися та зробити один національний канал.

Віктор Данилов, директор ТРК «Рівне 1»:

- Як ви оцінюєте результати конкурсу і чи плануєте їх оскаржувати?
- Телекомпанія «Рівне 1» більше 15 років працює на телевізійному просторі Рівненщини. За цей час вона стала визнаним лідером у телевізійному ефірі. У циклічному виробництві телеканалу нині перебуває понад 35 телевізійних проектів. Дитячі, культурологічні і розважальні програми, виготовлені творчим колективом телекомпанії, відомі глядачу по всій Україні: вони транслюються в ефірі понад 10 областей України та АР Крим. Заслуги «Рівне 1» у 2010 році відзначено грамотою Національної ради за вагомий внесок у розвиток регіонального телемовлення.

До переходу на цифру «Рівне 1» готувалася ґрунтовно. Ще у грудні 2010 року ми запросили голландського експерта з цифрового телебачення і детально працювали з ним над цією темою протягом 15 днів. На сьогодні телекомпанія «Рівне 1» і технічно, і організаційно, і творчо готова до переходу на цифру.

Результати конкурсу сприймаю по-філософськи. Думаю, в цьому процесі не варто ставити крапку. Попереду, сподіваюсь, у нас ще багато років творчої праці для забезпечення потреб глядача на Рівненщині.

Юристам ми поставили таке запитання: Як ви оцінюєте перспективи судового оскарження результатів конкурсу у цифрових мультиплексах?

Ігор Розкладай, юрист Інституту медіа права:

- У тому, що цифровий конкурс буде оскаржуватися, немає жодного сумніву. Втім, позивачам потрібно буде доводити досить багато спірних і непевних з юридичної точки зору речей, викликаних у тому числі й недолугістю останньої редакції закону про ТБ - це і домінування монополістів (питання прозорості власності), і неврахування інтересів усіх верств (не ліцензовано дитячі телеканали, ліцензія хокейному і банківському (sic!) телеканалу).

За нинішньої судової системи прогнозувати, що буде на виході, майже неможливо. Втім, навіть у випадку програшу в національних інстанціях, перспектива розгляду скарги в Євросуді є досить непоганою.

Роман Головенко, юрист Інституту масової інформації:

- Гадаю, тут процес триватиме довго. Якщо дуже фахово підійти, то, я думаю, на рівні Європейського суду перспективи (оскарження. - ТК) можуть з'явитися. Щодо України важко сказати - ми маємо приклади процесів 5-го каналу, ТВі. Врахуймо, що пан Хорошковський входив до Вищої ради юстиції. І якщо до суддів і не було ніяких дзвінків чи повідомлень, у нас суспільство таке: будучи суддями, вони усвідомлюють, що залежать від Вищої ради юстиції. І по суті стороною процесу виступатиме людина, яка є в цьому органі і яка має великий вплив. Тут був значний конфлікт інтересів пана Хорошковського, і я б не сказав, що він зник, оскільки Нацраду можна визнати певним чином пов'язаною з паном Хорошковським. Тож я не думаю, що є хороші перспективи оскарження. Хіба що одну частоту невелику десь можуть віддати. А от щодо того, що дійде до повного скасування цілого конкурсу по області та зобов'язання провести новий, я сумніваюся.

- Що в цих оскарженнях залежатиме від НАМ?
- Асоціація є більше бізнесовом об'єднанням, чиї інтереси тут порушено. НАМ, звісно, може подати позов і, гадаю, надаватиме юридичну допомогу. Але все одно суд залучатиме саме ту компанію, яка програла конкурс у цій справі, а не об'єднання, до якого вона входить.

Юрій Крайняк, керівний партнер юридичної компанії Jurimex. Представляв у суді інтереси ТВі у «частотному процесі»:

- Справді, підстави для скасування конкурсу на видачу ліцензій місцевим мовникам можна знайти. Причому йдеться як про порушення загальних норм (стаття 3 Закону про Національну раду - принципи законності, об'єктивності, прозорості, обґрунтованості тощо), так і норм стосовно надання переважного права на отримання ліцензій саме провідним місцевим або регіональним компаніям. Встановлений законодавством принцип переважного права, у разі його дотримання, має стати серйозним фільтром для багатьох компаній-одноденок, які створюються з єдиною метою: отримання ліцензії та її подальшого продажу. Попередні два конкурсні дні подарували нам яскраві приклади ігнорування Нацрадою вимог закону, і ті місцеві мовники, які десятиліттями працювали на ринку, вимушені будуть ставати в чергу до обраних Нацрадою одноденок за купівлею ліцензій.

Також Національна рада так і не вирішила питання щодо стандарту мовлення, оскільки встановлений в умовах конкурсу стандарт DVB-T2 є неприпустимою технологією здійснення цифрового мовлення в Україні.

Не було вирішено питання конфлікту інтересів, адже видача 11 ліцензій у найбільших обласних центрах компанії UBR, яку пов'язують із заступником голови Національної ради, може стати підставою для корупційного переслідування цього чиновника і, як наслідок, перегляду результатів конкурсу.

Не було вирішено питання присутності серед учасників конкурсу компаній, яких начебто не має існувати. Зокрема, ліцензію на місце в мультиплексі отримало ТОВ «Коледж преси та телебачення», тоді як ще 1 червня 2011 року Нацрада прийняла рішення, що це підприємство змінило назву на ТОВ «ТАК ТВ+». Натомість сам «ТАК ТВ+» (який також брав участь у конкурсі) ліцензії не отримав.

Впевнений, що цей конкурс відзначиться не однією серією судових процесів, а за певних умов - і серією обвинувальних вироків та корупційних розслідувань.

Серед цілої низки недоліків будь-якого складу Національної ради традиційно зберігається зверхнє ставлення до закону. Суспільству багато років нав'язується думка, що член Національної ради не несе жодної відповідальності за голосування, оскільки Нацрада є колегіальним органом, а отже один із них не може відповідати за дії всього органу. Насправді це не так, і залишається сподіватися, що колись цей міф буде спростовано обвинувальним вироком суду у кримінальній справі чи хоча б протоколом про притягнення до адмінвідповідальності - тим більше що по всіх колегіальних органах (крім поки що Нацради) такі рішення вже приймалися.

Остаточно про можливість оскарження рішень за результатами конкурсу можна буде говорити після того, як ці рішення буде отримано ліцензіатами та опубліковано на сайті Нацради. Але вже за результатами конкурсів на місця для регіональних ТРК можна сказати, що Нацрада в черговий раз проігнорувала положення законодавства і прийняла досить дивні рішення, позбавлені як логіки, так і законного обґрунтування. Зокрема, чинне законодавство досить чітко визначає компанії, яким надається переважне право на отримання ліцензій на мовлення в мультиплексах. Стосовно місцевого мовлення до таких відносяться обласні державні ТРК, а також три провідні регіональні/місцеві телекомпанії в кожному регіоні.

Проте, як ми бачимо в результатах конкурсу на місцеве мовлення, переможцями стали невідомі компанії, які ніколи мовлення не здійснювали і які аж ніяк не можуть вважатися провідними регіональними мовниками. Будь-які спроби членів Нацради надати пояснення цьому можуть викликати лише нервовий сміх, адже Нацрада - це державний орган, який має керуватися виключно законом. І проголосувати «за» або «проти» член Нацради може лише на підставі закону і з дотриманням принципів діяльності Нацради, задекларованих у статті 3 Закону про Національну раду - принципів законності, незалежності, об'єктивності, прозорості, повноти і всебічного розгляду питань та обґрунтованості прийнятих рішень. Будь-які відхилення від принципів, закладених у законі, робить незаконними самі прийняті рішення.

Залишається лише сподіватися, що Національна рада зможе належним чином обґрунтувати свої рішення, і вони матимуть мотивувальну частину. Серед українських державних органів Нацрада залишається чи не єдиним органом, який жодним чином не мотивує та не пояснює власних рішень. Фактично ми маємо місце з державним свавіллям, на яке сама держава поки не вживала гідних заходів реагування. Сподіваємося, за наслідками цього конкурсу Нацрада надасть пояснення причин, за якими з цифрових мультиплексів викинули одних місцевих мовників, що працюють в ефірі впродовж більше десятка років і які мають переважне право на отримання ліцензій, але натомість видали ліцензії невідомим компаніям, наявність у яких творчих або технічних можливостей для створення контенту та здійснення мовлення є як мінімум сумнівною...

Слід додати, що Європейський суд з прав людини однозначно кваліфікує відмову у видачі ліцензії на мовлення без жодного пояснення як порушення права на свободу слова. Тому у випадку, якщо Нацрада не надасть суспільству аргументації причин видачі ліцензій, такі рішення може згодом бути визнано недійсними, і практика Європейського суду (яка в Україні прирівнюється до закону) однозначно стає на бік мовників.

Окрім того, як ми вже бачимо, Національна рада так і не вирішила питання стандарту мовлення DVB-T2, який не є припустимою технологією здійснення цифрового мовлення. Іншими словами, Нацрада в результаті конкурсу видає ліцензії на вид діяльності, який заборонено в Україні, а тут уже є широке поле для скасування конкурсу в повному обсязі.

[ProTV]

Но фотографии ждём

Как и обещал, только фокус не удачный вышел. По коаксиалу соответственно питание подаётся, по оптике сигнал.

Вот GPS антенны для синхронизации.

Общий вид сзади. Кажись Мабо 1,8, а не 1,2 как думал первый раз. Основная, и резервная соответственно.

А вот за такую прокладку оптики, по рукам бы давал, сильно!