Цифровое ТВ (UA). Юридический аспект. Опции Подписка на тему Сообщить другу Версия для печати Скачать тему Подписка на этот форум Режимы отображения Переключить на: Древовидный Переключить на: Стандартный Линейный

[Гость_Stitch_*]

Цифра й суд: перша інстанція за Нацрадою

Наталія Данькова 24-01-2012

Каналам надали аргументацію відмови у скасуванні результатів цифрового конкурсу

Канали і Нацрада отримали на руки постанову Окружного адміністративного суду Києва, якою той відмовив у скасуванні результатів цифрового конкурсу. Як видно з мотиваційної частини, суд майже повністю погодився з аргументами Нацради. Канали-позивачі подаватимуть апеляцію.

Колегія суддів визначила, що оголошення конкурсу було правомірним і отримання висновків електромагнітної сумісності не потрібне. Вона постановила, що стандарт DVB-T2 - це друге покоління стандарту DVB-T (а не окремий стандарт), а відсутність обґрунтованості ненадання Нацрадою ліцензії не є предметом судового розгляду.

Таким чином, судді підтримали аргументи відповідача - Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, а твердження позивачів щодо порушень регулятором низки законів до уваги не взяли.

З повним текстом постанови можна ознайомитися тут. Приложено 2 pdf.

Аргументи сторін і висновки суду

Висновки щодо електромагнітної сумісності. Однією з підстав для оскарження результатів конкурсу для каналів була відсутність висновків щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів мовлення. До неї апелював, зокрема, телеканал ТВі. Представник ТВі Юрій Крайняк (керівний партнер юридичної компанії Jurimex) зауважував, що у Нацради відсутні висновки електромагнітної сумісності, а без них, відповідно до статті 22 закону «Про телебачення та радіомовлення», конкурс не міг бути оголошеним.

У своєму запереченні на цей закид представник Нацради Олег Шосталь стверджував, що для оголошення конкурсу Нацраді були необхідні лише висновки щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом. За ними регулятор звернувся до УДЦР і отримав їх. А висновки щодо електромагнітної сумісності, за його словами, має отримувати суб'єкт господарювання, який має намір експлуатувати засоби мовлення.

Суд погодився з думкою Нацради.

DVB-T2. Найчастіше канали посилалися на те, що здійснювати ефірне цифрове мовлення з використанням технології DVB-T2 в Україні заборонено, оскільки, відповідно до статті 22 закону «Про телебачення і радіомовлення», конкурс у телемережі може бути оголошено лише після того, як відповідну телемережу буде створено у встановленому законом порядку, а мережі DVB-T2 Нацрада ніколи не створювала. Юрій Крайняк наголошував, що у Плані використання радіочастотного ресурсу (на який іде посилання в законі «Про радіочастотний ресурс України») згадується лише стандарт DVB-T, а DVB-T2 у світі використовується у тестовій версії. Представник телеканалу «Ера» Павло Костинчук (радник-адвокат юридичної і патентної фірми «Грищенко і партнери») підтримав аргументи колеги щодо стандарту DVB-T2.

За словами Олега Шосталя з Нацради, стандарт DVB-T2 є кращою, модернізованою версією стандарту DVB-T, який згадано у Плані використання радіочастотного ресурсу. «Стандарт EN300755(DVB-T2) не є базовим або основним загальним, бо в ньому не висуваються вимоги до спектральних характеристик радіосигналу, він є таким, що доповнює ДСТУ EN300744 (DVB-T) в частині застосування більш ефективних видів модуляції з метою підвищення пропускної здатності каналів цифрового мовлення, а тому для застосування стандарту DVB-T2 не має потреби у внесенні змін до пункту 38.1 Плану використання радіочастотного ресурсу», - наголосив він. Цю позицію, за його словами, підтримала Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

Суд підтримав точку зору Нацради. «Стандарт EN300755(DVB-T2) не є базовим або основним загальним, так як у ньому не висуваються вимоги до спектральних характеристик радіосигналу, він є таким, що доповнює ДСТУ EN300744 у частині застосування більш ефективних видів модуляції з метою підвищення пропускної здатності каналів цифрового мовлення, а тому для застосування стандарту DVBT-Т2 немає потреби у внесенні зміни до пункту 38.1 Плану використання радіочастотного ресурсу України», - йдеться у рішенні.

Мотивація ненадання ліцензії. Представник «Ери» Павло Костинчук наголошував на тому, що регулятор мав мотивувати свою відмову телекомпаніям, які не перемогли в конкурсі. Він посилався на статті 25 та 30 закону «Про телебачення та радіомовлення». У п. 3 ст. 30 ідеться: «Рішення про відмову у видачі ліцензії на мовлення приймається Національною радою за результатами розгляду заяви і протягом п'яти робочих днів після протокольного оформлення цього рішення надсилається заявникові у письмовій формі із зазначенням підстав відмови». При цьому пан Костинчук стверджував, що «Ері» було відмовлено у видачі ліцензії несправедливо, адже канал має переваги (багаторічний досвід ефірного мовлення, штат тощо) перед іншими каналами, які навіть не мовили в ефірі.

Юрій Крайняк посилався на практику Європейського суду з прав людини. За його словами, якщо регулятор відмовляється пояснювати мотиви рішення та обґрунтовувати критерії видачі ліцензії, йдеться «про свавілля державного органу». У випадку відсутності мотивації Євросуд одразу стає на бік позивача і виносить рішення проти держави, нагадав він.

У відповідь Олег Шосталь переконував, що Нацрада не приймала рішень про відмову в наданні місць у мультиплексі, тому й обґрунтування не могло бути. Натомість регулятор повідомив телекомпанії про результати конкурсу. «Обґрунтування є лише, коли компанію було не допущено до участі у конкурсі, - сказав він, а згодом додав: Відмова - це перемога іншого».

За його словами, відповідно до закону «Про телебачення та радіомовлення», Нацрада надає перевагу телеорганізаціям, які здатні забезпечити виконання конкурсних вимог, тим, які надають важливі програми, задовольняють інформаційні потреби меншин, забезпечують свободу слова тощо. «Ступінь врахування тих чи інших критеріїв та пріоритетів при оцінці претендентів, що беруть участь у конкурсах, не може мати кількісних та якісних вимірів, не підлягає перевірці, отже не може бути предметом спору, - йдеться у запереченнях Нацради. - При цьому кожен із членів Нацради не зобов'язаний пояснювати, чому він проголосував таким чи іншим чином, і, звісно, дані про мотиви рішень можуть з'явитись у протоколі лише у випадку, якщо хтось із членів висловиться щодо цих мотивів».

Колегія суддів узагалі вирішила, що посилання позивачів на відсутність обґрунтування відмови у видачі ліцензій за результатами конкурсу виходить за межі «предмету судового розгляду в даній адміністративній справі».

SD та HD. Також суд наголосив на тому, що вимоги позивачів про визнання нечинними та скасування рішень Національної ради про затвердження формату розповсюдження програм SD та HD не підтверджено доказами.

Аргументи позивачів, яким суд не дав оцінки

У рішенні суду не враховані аргументи телеканалу «Малятко-TV». Володимир Кметик, директор каналу, наголошував на тому, що в конкурсних умовах (у частині вимог до програмної концепції мовлення) було рекомендовано розміщення дитячих програм. Також у Плані розвитку національного телерадіоінформаційного простору зазначено, що в процесі ліцензування надається перевага мовникам, які виробляють та поширюють соціально важливі програми (зокрема дитячі). На його думку, Нацрада знехтувала ще й вимогами щодо забезпечення глядачів різноформатним мовленням, а також рішенням Громадської ради при Нацраді, яка рекомендувала виділити в одному з мультиплексів місце для дитячого каналу.

Серед аргументів пана Кметика був ще один пункт, який він вніс як доповнення позовної заяви вже після початку розгляду справи. На його думку, Нацрада порушила статті 8 та 4 закону «Про телебачення та радіомовлення», в яких ідеться про те, що «один суб'єкт господарювання може мати лише одну ліцензію на наземне ефірне мовлення у кожному територіальному сегменті телерадіоінформаційному ринку». За його словами, відповідно до норм Господарського кодексу, холдингова компанія є суб'єктом господарювання. І оскільки - він переконаний - групи «Інтер», «1+1», «Україна» і StarLightMedia є холдинговими компаніями, то Нацрада «зобов'язана була надати лише одну ліцензію одній групі компаній».

Суд не дав оцінки ще низці аргументів, про які йшлося у позовних заявах, повідомив «Телекритиці» Юрій Крайняк. Зокрема, в позові ТВі наголошувалося, що на момент конкурсу телемережі мовлення у стандарті DVB-T2 не було створено, що, на думку юриста, порушує ст. 22 закону «Про телебачення і радіомовлення» і План розвитку телерадіопростору.

Також, на думку пана Крайняка, Нацрада зобов'язана обґрунтовувати свої рішення про ліцензування, а відсутність обґрунтування порушує ст. 10 Європейської конвенції з прав людини.

Цифрові ліцензії видавалися за процедурою конкурсу, додає Юрій Крайняк, тоді як, відповідно до закону про телебачення і радіомовлення (статті 22, 35), перехід на цифрове мовлення має відбуватися шляхом переоформлення ліцензій.

Під час розгляду у відповідь на останні аргументи представників Нацради Юрій Крайняк звернувся до суду з клопотанням. Він просив викликати за свідків представників Нацради, які визначали переможців цифрового конкурсу - Володимира Манжосова, Євгена Баганова, Ірину Опілат, Оксану Головатенко, Ларису Мудрак та Миколу Фартушного. Він пояснив, що мотиви прийняття рішень не відомі представнику відповідача, вони відомі лише шістьом членам Нацради, «тому щоби встановити ці мотиви, прошу викликати їх у якості свідків». Однак суд порадившись у задоволенні звернення відмовив.

Також представник ТВі просив суд призначити експертизу, щоб вирішити технічне питання щодо стандартів DVB-T2 та DVB-T та з'ясувати, чи справді вони мають суттєві відмінності, чи, навпаки, один є «модернізованою версією» іншого. В цьому клопотанні суд також відмовив.

На шляху до апеляції

Суд розглянув справу досить оперативно, рішення було прийнято після трьох-чотирьох засідань. Напередодні судових засідань одна з суддів, яка згодом вийшла з колегії, оффрекордз обіцяла сторонам об'єктивний та неупереджений розгляд. При цьому наголошувала: як тільки позови було подано, більшість її колег від справи відмовились, адже знали, що на них чинитимуть тиск із «різних боків». Головуючий у справі Костянтин Пащенко взяв справу до себе.

Декілька разів розгляд справи переносився через те, що Нацрада не могла надати копій заявок на конкурс із додатками. Однак на останньому засіданні, 12 січня, суд встиг і заслухати аргументи Нацради, і виголосити рішення.

Представники «Ери» й ТВі розказали «Телекритиці», що мають намір подавати апеляцію на це рішення.

У приватній розмові представники однієї зі сторін зазначили, що підставою для оскарження рішення може стати, зокрема, проведення фінального засідання за відсутності одного з позивачів - директора телеканалу «Малятко-TV» Володимира Кметика. Питання про можливий розгляд справи за його відсутності на обговорення сторони не виносили. У коментарях «Телекритиці» головуючий суддя Костянтин Пащенко зазначив, що причини неявки пана Кметика йому не відомі, і про них він суд не повідомляв.

У коментарях «Телекритиці» Володимир Кметик зазначив, що в цей час перебував у відрядженні за кордоном. Він сказав, що також має намір оскаржувати рішення.

Оскільки копія постанови надійшла сторонам 22 січня, апеляційні скарги можна подавати до 30 січня.

Довідка. Телеканали ТВі, «Ера», «Малятко-TV» претендували на місця в загальнонаціональних цифрових мультиплексах. Однак не отримали їх. Натомість у конкурсі перемогли канали, частина з яких ще навіть не розпочала мовлення. Це такі вузьконішеві канали, як «Хокей» Бориса Колеснікова, «Банк-ТВ» Нацбанку, «Голдбері» Едуарда Прутніка та зовсім не відомі українському пелеринку «Вінтаж-ТВ» (ТОВ «Корона санрайз») та «Ескулап-ТВ» (ТОВ «Аспера-2011»).

ТВі, в активі якого вже не один суд проти Нацради, подав позов першим. Згодом до суду звернулися також «Малятко-ТВ» та «Ера». З приводу місць у регіональних мультиплексах до суду звернулися «Чорноморська ТРК», МТРК «Чернівці» з міста Чернівці і телекомпанія «САТ-плюс» з міста Слов'янська Донецької області.

Прикрепленные файлы

 sud_digital_part1.pdf ( 1.76 мегабайт ) Кол-во скачиваний: 0
 sud_digital_part2.pdf ( 1.54 мегабайт ) Кол-во скачиваний: 1

 

[Гость_Stitch_*]

а я ведь изначально говорил (страниц 10 или больше назад) что виноваты телеканалы во всём этом.
Не нравился им такой подход к делу, значит нужно было бойкотировать конкурс.
Или у них юр. службы нету?

Видимо есть ответ на этот вопрос.

Его косвенно в своё время дал г-н Андрей Шумилов (на тот момент замдиректора Зеонбуда).

Вот что он сказал:

Вопрос:Но телеканалы вряд ли будут готовы к таким быстрым изменениям…

Ответ: Почему же. Они в этом сами очень заинтересованы. Чем короче переходной период, тем меньше их затраты на оплату вещания в двух сетях. Это правильно и с точки зрения государства. ... А по нашим данным, у многих крупных вещателей лицензии как раз истекают до 2013 года.

Зачем выпендриваться, когда у тебя лицензия истекает до 2013... Аналоговая... которую могут не продлить... и ты автоматически вываливаешься даже из списка "универсальной программной услуги"...

[Гость_Stitch_*]

Впрочем, кабельщики тоже получают авансом, ибо нельзя сначала построить сеть, а потом в неё добавлять каналы.
Сеть строится постепенно, по подключению абонентов.
А абонентов без каналов как заиметь?

Само трактование расплывчатое.

Тут с авансом Вы вероятно запутались.

Ведь Зеонбуд как раз сначала строит сеть, а потом добавляет телеканалы

Тут Зеонбуд скорее как Концерн РРТ, который сначала должен имеет сеть передатчиков, на которые может расчитывать теле/радио-вещатель при участии в конкурсе, а не как рядовой кабельщик...

Еще раз - Зеонбуд для них - оператор многоканальной телесети.

Вещатели ломились на конкурс для участия в сети. Но сеть то должна быть уже на этот момент?

Ведь у Нац-рады есть неудачный пример с МХ-4... который тоже вроде должен был быть построен...

[Гость_UKRTVR_*]

Еще раз - Зеонбуд для них - оператор многоканальной телесети.

Зеонбуд для них и то и другое
и если следовать Вашей логики, то не один кабельный оператор не смог бы получить лицензию ибо

То есть на момент конкурса оператор многоканальной сети должен уже существовать и осуществлять обслуживание и эксплуатацию телесети...

Тут Зеонбуд скорее как Концерн РРТ, который сначала должен имеет сеть передатчиков, на которые может расчитывать теле/радио-вещатель при участии в конкурсе, а не как рядовой кабельщик...

по понятиям? возможно
юридически - нет


тем более лицензии на аналог выдаются и в нас. пунктах где нету объектов КРРТ
и передатчик телекомпания на аналог закупает сама
и вобще может не размещаться на объектах КРРТ

так что скорее всего пример не уместен

Ведь у Нац-рады есть неудачный пример с МХ-4... который тоже вроде должен был быть построен...

вот поэтому я рад за Зеонбуд


хм, у кого как
1+1 - ліцензія НР № 0559-м з 30 липня 2004 р. по 30 липня 2014 р. - 9 год/добу / ліцензія НР № 0028-м з 29 грудня 2006 р. по 29 грудня 2016 р. - 15 год/добу
ictv - основная ліцензія НР № 0465-мз 30 жовтня 2001 р.по 30 жовтня 2018 р.
Интер - ліцензія НР № 0183-м з 23 жовтня 2001 р. по 1 липня 2015 р.
М1 - ліцензія НР № 0789-м з 2 квітня 2003 р. по 2 квітня 2013 р.
НТН - ліцензія НР № 0873-м з 18 червня 2002 р. до 19 червня 2016 р.
Первый - ліцензія НР № 0899-м з 24 липня 2002 р. до 25 липня 2016 р. - 18,7 год/добу
Украина - ліцензія НР № 0734-м з 23 липня 2003 р. по 23 липня 2013 р.
ТЕТ - ліцензія НР № 0208-м з 29 листопада 2001 р. по 29 листопада 2018 р.
СТБ - ліцензія НР № 0184-м з 5 грудня 1997 р. по 4 грудня 2007 р. до 5 грудня 2017 р.

больше здесь и здесь

[Гость_Stitch_*]

Зеонбуд для них и то и другое

Ну как же? Вы же сами привели копию лицензии.

Зеонбуд для них оператор многоканальной телесети.

И они получают дополнительную лицензию для вещание.

А для того, чтобы вещать у Провайдера программной услуги - дополнительная лицензия на вещание не требуется.

[Гость_UKRTVR_*]

3. Конкурсні умови:
- обсяг ведення передач українською мовою згідно з чинним законодавством;
- рекомендовано розміщення соціально важливих та інформаційно-аналітичних програм;
- рекомендовано розміщення дитячих передач;
- забезпечити цілісність програмного наповнення;
- проведення ТРО інформаційно-рекламної компанії під час телевізійної трансляції програм щодо забезпечення населення засобами приймання сигналів цифрового телемовлення;
- ліцензіат зобов’язаний власними силами забезпечити доставку своєї програми до головної станції мультиплексування провайдера багатоканальної телемережі;
- брати участь в інформуванні населення про перехід країни на цифровий стандарт мовлення – безкоштовно транслювати щодня у обсязі 5 хвилин, протягом 2011-2012 років, в тому числі – 30% в прайм-тайм, в своїх програмах інформаційні ролики провайдера програмної послуги багатоканальних телемереж ТОВ «ЗЕОНБУД», м. Київ, щодо особливостей прийому сигналу багатоканальних телемереж МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5. Початок таких трансляцій – 01.09.2011;
- здійснювати мовлення з використанням ресурсу багатоканальної телемережі відповідно до умов ліцензії на мовлення та угоди з оператором багатоканальної телемережі.
4. Визначити розподіл програм у мультиплексах МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5 згідно з окремим рішенням Національної ради.

[Гость_Stitch_*]

«Зеонбуду» разрешат «разводить» зрителей

«proIT» // 10.02.2012

Действие законопроекта №4510, запрещающего трансляцию платных интерактивных конкурсов, не будет распространяться на каналы с ограниченным доступом. Таким образом, телевизионные «лохотроны» и дальше будут транслироваться в кабельных и спутниковых сетях, где есть возможность закодировать сигнал.

Как рассказала «proIT» один из инициаторов законопроекта Елена Кондратюк, в сферу действия документа также не попадает национальное эфирное цифровое вещание, которое готовится к запуску.

«Интерактивные платные шоу пропадут из эфира уже сейчас, пока у нас нет «цифры». Когда появится эфирное цифровое ТВ, каналы в сети «Зеонбуда» будут кодироваться. Соответственно они тоже не подпадают под сферу действия законопроекта. Но с декодерами у абонентов всегда есть выбор: оставить канал открытым или, например, закодировать его от детей», – отметила Кондратюк.

По её словам, даже на каналах с ограниченным доступом появится ряд ограничений для трансляции платных интерактивных программ. Так, во время трансляции пятую часть экрана будет занимать сообщение о стоимости звонка или SMS в студию, а также о шансах зрителя дозвониться в эфир. Помимо этого, каждые 5 минут эфира дикторский голос будет эту информацию озвучивать. Поэтому звонок в эфир, считает Кондратюк, будет «сознательным выбором» зрителя.

Госпожа Елена Кондратюк в отличие от нас - знает, что говорит

Кстати насчет неё:
Должность: народный депутат от БЮТ
Родственные связи: муж Александр Богуцкий – директор телегруппы StarLightMedia

Точно знает что говорит!

- брати участь в інформуванні населення про перехід країни на цифровий стандарт мовлення – безкоштовно транслювати щодня у обсязі 5 хвилин, протягом 2011-2012 років, в тому числі – 30% в прайм-тайм, в своїх програмах інформаційні ролики провайдера програмної послуги багатоканальних телемереж ТОВ «ЗЕОНБУД», м. Київ, щодо особливостей прийому сигналу багатоканальних телемереж МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5. Початок таких трансляцій – 01.09.2011;

А шо Вы хотели сказать?

Тут говорят про то, что телеканалы должны транслировать "рекламные" ролики о том, что мол какое классное цифровое тв от Зеона... и начать транслировать такие ролики с 1 сентябра 2011 года...

И шо?

[Гость_UKRTVR_*]

И шо?

а то что там указано

провайдера програмної послуги багатоканальних телемереж ТОВ «ЗЕОНБУД»

в сети МХ1-2--4...в которых вещают данные телеканалы

А для того, чтобы вещать у Провайдера программной услуги - дополнительная лицензия на вещание не требуется.

тоже не знаю насколько верно
например

Товариство з обмеженою відповідальністю „Бужнет”
03142, м. Київ, вул. Стуса, 35-37
код ЄДРПОУ 34219814
т. (044) 451-0202
(03249) 3-24-77
e-mail: info@buzh.net
Логотип: „Б”

Провайдер програмної послуги
Телемовник

Ресурс багатоканальної телемережі – 69 каналів Головна станція:
м. Червоноград, вул. Стуса, 53 24 год/добу м. Червоноград та
смт Гірник Львівської області НР № 0605-п
з 6 грудня 2008 р.
по 6 грудня 2018 р.

Канал мовлення S35 Головна станція: м. Червоноград, вул.. Василя Стуса, 53 5 год. 30 хв/добу м. Червоноград, м. Соснівка, смт Гірник НР № 1522-м
з 20 жовтня 2011 р.
по 20 жовтня 2021 р.

[Гость_Stitch_*]

Кабельным операторам никто не запрещает иметь свой телеканал в своей сети.

Поэтому одна фирма может быть и оператором многоканальной телесети и провайдером программной услуги и телевещателем...

Ну смотрите:
Если разрешить кабельщикам создавать свои телеканалы без получения лицензии на вещание, то они не обязаны соблюдать требования закона. Ну например про процентаж программ на государственном, крутить порнуху, не титровать и не озвучивать фильмы...

А как это так??? Представляете, если Воля со своим количеством абонентов например создаст такой канал?
Импосибл!

Поэтому и такие каналы должны получать лицензию на вещание.

а то что там указано
в сети МХ1-2--4...в которых вещают данные телеканалы

Вы как будто не читаете то, что я пишу.

Я уже указывал, что в том одном решении используется одновременно несколько определений.

И основное то, что Зеонбуд для них - оператор телекоммуникаций

А то, что они согласились крутить ролики Провайдера Программной услуги, а не Оператора многоканальной телесети - это их проблемы.

Вы ж там чуть ниже прочтите:

- здійснювати мовлення з використанням ресурсу багатоканальної телемережі відповідно до умов ліцензії на мовлення та угоди з оператором багатоканальної телемережі.

[Гость_UKRTVR_*]

не могу понять почему основное?
телеканалы получает место в МХ-1-2-3-4
провайдер этих МХ-1-2-3-4 - Зеонбуд

завтра телеканал может свободно поменять оператора телекоммуникаций, но не может поменять провайдера

могу привести подобный пример

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Радіо-Ера”, м. Київ (юридична адреса:
пр-т Повітрофлотський, 54, м. Київ, фактична адреса: б-р Верховної Ради, 20,
м. Київ, 02100; генеральний директор Кобилкіна О.В.), про переоформлення ліцензії НР № 2370 від 10.11.2005 (мережне мовлення з 14 частот, обсяг мовлення – по 24 год./добу) у зв’язку зі зміною оператора телекомунікацій (був: ОРТПЦ, став: ТОВ „Телерадіокомпанія „Радіо-Ера”, м. Київ), програмної концепції мовлення, внесенням додаткових позивних, керуючись статтями 23, 27, 31, 35 Закону України „Про телебачення і радіомовлення”,



вирішила:
11. Переоформити ліцензію НР № 2370 від 10.11.2005 ТОВ „Телерадіокомпанія „Радіо-Ера”, м. Київ, у зв’язку зі зміною оператора телекомунікацій (був: ОРТПЦ, став: ТОВ „Телерадіокомпанія „Радіо-Ера”, м. Київ), програмної концепції мовлення, внесенням додаткових позивних та видати ліцензію на мовлення, зазначивши в ліцензії:
- вид мовлення – ефірне (радіомовлення);
- вихідні дані (логотип, позивні, емблема) – „Радіо-Ера”, „Ера ФМ”, „Радіо-Ера ФМ”;
- територіальна категорія мовлення – загальнонаціональне;
- програмна концепція мовлення – згідно з додатком 1 (підписаним заступником начальника управління контролю та моніторингу);
- періодичність, час, обсяги та сітка мовлення – 24 години на добу;
- докладні характеристики каналу мовлення, мережі мовлення – згідно з додатком 2 (підписаним начальником відділу частотного погодження та міжвідомчої координації).

с кабельным Вы правы

[Гость_Stitch_*]

провайдер этих МХ-1-2-3-4 - Зеонбуд

Не путайтесь.
Зеонбуд - для тех 32-х телеканалов оператор многоканальной телесети. Которая включает в себя МХ-1 МХ-2 МХ-3 и МХ5...
Это принципиально. Оператор и Провайдер - в Законе - разные статусы...

Забудьте про Провайдера Программной Услуги.
Это - фокус.
Увод внимания.