Цифровое вещание (DVB-T/DVB-T2) в Украине. Общая тема, (Информация о развитии и др) Опции Подписка на тему Сообщить другу Версия для печати Скачать тему Подписка на этот форум Режимы отображения Переключить на: Древовидный Переключить на: Стандартный Линейный

[Гость_Stitch_*]

"Зеонбуд" инвестирует 1 млрд грн в сеть цифрового ТВ

Компания "Зеонбуд" – единственный претендент на реализацию проекта по строительству сети цифрового телевидения в Украине – потратит на это около 1 млрд грн, сообщил юридический советник компании Андрей Шумилов.
По его словам, недавно "Зеонбуд" приобрела кипрская компания Planbridge Ltd, владельцем которой является группа частных инвесторов. Раскрыть их имена господин Шумилов отказался. Нацсовет по вопросам телевидения и радиовещания планирует рассмотреть заявку компании на одном их ближайших заседаний, заявил глава совета Владимир Манжосов. Ранее от участия в проекте отказались крупнейшие украинские телегруппы: "Интер", "1+1" и StarLightMedia. "Интерфакс-Украина"
Источник

----------------------------
Часть сообщений перемещены в новые темы:

1. Цифровое ТВ (UA). Юридический аспект.
2. Цифровое ТВ (UA). Вещание.
3. Цифровое ТВ (UA). Приём.

[Ярик]

Вот и я о том-же.Как запустятся,поступят в продажу приставки,народ начнёт покупать приставки,пройдёт пару месяцев,вот тогда я и начну присматриватся к телевизору или приставкам.В конце-концов даже если аналог отключят для меня это катастрофой не будет.Станет один телик из трёх(и тот на кухне).Не велика потеря.DVD смотреть на нём буду. .А так гадать пока нет охоты.Фиг его знает что ещё могуть учидить.

[Гость_Stitch_*]

Коштовна цифра «Зеонбуду»

28-12-2011

Навіщо мовникам оплачувати послуги провайдера, який не зможе забезпечити їм повного покриття країни, та чи взагалі має ефірна цифра перспективи?

Завищені ціни

Минув рік відтоді, як Національна рада з питань телебачення і радіомовлення визначила компанію «Зеонбуд» провайдером чотирьох загальнонаціональних мультиплексів МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5. Відтоді Нацрада визначила більшість володарів цифрових ліцензій, а «Зеонбуд», за даними Нацради, станом на середину грудня 2011 року змонтував усі свої передавальні станції. Донедавна планувалося, що їх буде встановлено в 167 населених пунктах, але останнім рішенням Нацради мережа передавачів скоротилася до 166 міст і сіл України (мінус місто Красноград Харківської області).

Із цих станцій близько 150, за даними «Телекритики», змонтовано на антено-мачтових спорудах Концерну РРТ, решта - на вежах мобільних операторів, «Укртелекому» чи приватних операторів телевізійного мовлення. Своїх веж «Зеонбуд», як і планував, не будує.

Однак іще не всі передавачі розпочали роботу. Як повідомив на круглому столі «Кодування ТБ каналів» директор розвитку мереж ТРК «Україна» Богдан Жданов, у тестовому режимі наразі працює орієнтовно 154 передавальні станції зі 166.

У мережі «Зеонбуду» нині мовить тільки 21 загальнонаціональний канал із 28. Замість семи новачків, які ще не розпочали своєї діяльності (два майбутні канали групи «Україна» - «Кіноточка» та НЛО-ТБ, а також «Хокей», Gоldberry, «Банк-ТВ», «Вінтаж-ТВ» і «Ескулап-ТВ») іде тестовий сигнал. Подекуди до мовлення підключаються регіональні телекомпанії, які вже закупили собі перетворювачі аналогового сигналу на цифровий.

Перші рахунки за послуги «Зеонбуду» мовники отримали в жовтні. Так, за вересень загальнонаціональний телеканал мав сплатити близько 270-280 тисяч гривень за різний час роботи понад 140 передавачів (враховуючи мінус 50% знижки та +20% ПДВ). Ціна варіювалася залежно від мультиплексу, оскільки в них передавачі було задіяно нерівномірно. У рахунках за жовтень уже фігурувала сума 1,03-1,06 млн грн, а за листопад - 1,2-1,3 млн грн.

«Ми одразу сплатили рахунки. Ціни відповідали тим, які були вказані в тарифах компанії», - сказав «Телекритиці» заступник голови правління телеканалу «Інтер» Сергій Амелічев. Однак, за інформацією «Телекритики», так вчинили не всі: деякі телевізійні групи поки що утримуються від оплати послуг «Зеонбуду». Їх зупиняє те, що вони не мають від провайдера документів про введення передавачів в експлуатацію, тож оплату його послуг не можна включити до операційних витрат. Відповідно, можна наразитися на проблеми в податковій та вимогу сплатити із сум, перерахованих «Зеонбуду», ще й податок на прибуток.

Поки що не оплачують послуги «Зеонбуду» й державні мовники, але з іншої причини. Як повідомив «Телекритиці» генеральний директор Національної телекомпанії України Єгор Бенкендорф, угоду із «Зеонбудом» ще не підписано, відповідно, і рахунків НТКУ ще не отримувала. Однак у проекті бюджету на наступний рік закладено кошти на цифрове мовлення. «Точна сума буде відома після затвердження бюджету телекомпанії», - сказав він.

Як відомо, підписання угоди із «Зеонбудом» було однією з обов'язкових умов для участі мовників у конкурсі на місця в мультиплексах. Але державним телекомпаніям Нацрада дозволила подавати із конкурсною заявою не договір із «Зеонбудом», а меморандум про наміри. Це стало результатом судового процесу з продовження строків прийому конкурсних документів, ініційованого НТКУ. «НТКУ є бюджетною компанією, і її видатки можуть здійснюватися лише після проведення тендерних процедур у відповідності до закону про держзакупівлі. НТКУ потрібен час для проведення такої процедури», - пояснювала раніше «Телекритиці» юрист НТКУ Олена Любченко.

Голова Держкомтелерадіо Олександр Курдінович повідомив «Телекритиці», що угоди між державними мовниками та «Зеонбудом» буде укладено після прийняття постанови Кабміну про порядок використання у 2012 році коштів на виробництво і трансляцію програм для державних потреб та після проведення процедури закупівлі в одного виконавця («Зеонбуду»). Й сплачувати послуги провайдера державні мовники будуть за період із 1 січня 2012 року, адже фінансування розраховано з 1 січня по 31 грудня. Ще один виняток для державних компаній, на відміну від приватних, які мають платити вже з вересня.

Повна вартість розповсюдження сигналу в мережі «Зеонбуду» зі 166 передавачів (з урахуванням ПДВ і без урахування знижок) для загальнонаціонального телеканалу становитиме близько 2,876 млн грн на місяць. До липня 2012 року зі знижкою 50% - близько 1,438 млн грн на місяць, до серпня 2013-го зі знижкою 25% - близько 2,157 млн грн на місяць. Але слід зауважити, що ці суми вирахувано з поточних тарифів, які щороку коригуватимуться відповідно до офіційного курсу інфляції. До того ж, у мережі «Зеонбуду» можливі подальші зміни: за умовами договору з мовниками провайдер має право збільшувати кількість передавальних станцій і потужності передавачів.

При цьому не слід забувати, що мовники паралельно продовжують оплачувати розповсюдження в аналоговій телевізійній мережі. Для різних телеканалів суми різні, найбільшими вони є для Національної телекомпанії України, «1+1» та «Інтера», які користуються мережами УТ-1, УТ-2 та УТ-3 Концерну РРТ. Наприклад, НТКУ, за словами Єгора Бенкендорфа, щомісяця сплачує приблизно 5,3 млн грн Концерну (за мережу УТ-1 з 445 аналогових передавачів). Для «1+1» й «Інтера» послуги Концерну дешевші, адже мережа УТ-2 охоплює 357 передавачів, мережа УТ-3 - 339. А от інші загальнонаціональні канали мають власні передавачі і передають їх на обслуговування КРРТ. За кожен свій передавач вони платять близько 30% від тарифів КРРТ для відповідних передавачів.

У розрахунку своїх тарифів «Зеонбуд», як заявляли його представники, прив'язувався до чинних тарифів Концерну РРТ. Але, на думку експертів, цифровий провайдер у кілька разів зависив ціну на свої послуги.

Цікаве порівняння доходів і витрат Концерну та «Зеонбуду», яке свідчить про захищеність тарифів останнього, представив під час Цифрового форуму в Києві колишній генеральний директор Концерну РРТ Анатолій Антоненко.

За розрахунками Незалежної асоціації телерадіомовників, які НАМ передав до Антимонопольного комітету, тарифи «Зеонбуду» завищено в п'ять разів, а загальнонаціональний телеканал за розповсюдження в мережі мав би платити близько 580 тис. грн на місяць, а не 2,88 млн. «Витрати "Зеонбуду"на розбудову мережі цифрового мовлення, за нашими приблизними оцінками, становили близько 800 млн грн (Національна рада їх оцінила в 1 млрд грн, встановивши саме таку суму банківської гарантії в умовах квазіконкурсу на цифрового провайдера). Якщо всі платитимуть за нинішніми цінами, то свої кошти "Зеонбуд" поверне за два роки», - наголошує керівник центру законодавчих ініціатив НАМ Ольга Большакова.

У багатьох країнах оператори цифрових телемереж вважаються природними монополістами, розповів українським учасникам конференції «Цифрове мовлення в Європі» директор словенського інституту OpenLab Міха Крішель. «Ринок цифрового телебачення здається досить унікальним: на ньому не може бути ситуації з багатьма операторами, які змагаються за телевізійні канали, з ліцензіями на розподіл каналів на наземне цифрове мовлення. З економічної точки зору регулятор обирає оператора мережі/мультиплексу цифрового ТБ, що може призводити до природної монополії», - каже він.

У НАМі вважають, що «Зеонбуд» є монополістом одразу на двох ринках - програмних послуг (цей ринок не визначено законодавством) і телекомунікаційних послуг, який регулюється Національною комісією з питань регулювання зв'язку (регулювання тарифів, доступу споживачів до послуг тощо). До речі, з приводу обґрунтованості тарифів «Зеонбуду» НАМ звертався до Антимонопольного комітету України. У вересні в АМКУ заявляли, що досліджують дотримання «Зеонбудом» конкурентного законодавства. Однак про результати АМКУ так нічого й не повідомив. Очевидно, порушень не знайшов.

За словами генерального директора телеканалу М1 Валентина Коваля, тільки 10 наявних загальнонаціональних телеканалів зможуть оплачувати розповсюдження сигналу в мережі «Зеонбуду» з власних доходів. Решті доводиться просити дотацій у власників. «Над нами тяжіли дві речі: будучи національним мовником, ми не могли відмовитися від мовлення в цифрі. З іншого боку, ми намагалися оцінити, якими будуть наші фінансові можливості. І в нас відбулася перша з 2003 року розмова з акціонером про те, що ми будемо потребувати фінансів зі сторони», - зізнався пан Коваль учасникам Цифрового форуму.

2014 рік стане для мовників першим, коли «Зеонбуд» отримає від них повну суму за надані послуги - близько 1,5 млрд грн (враховуючи інфляційні процеси). За прогнозами холдингу StarLightMedia, телевізійний рекламний ринок у 2014 році становитиме 5,2 млрд грн. «Виходить, що близько 30% своїх доходів мовники витрачатимуть на оплату поширення сигналу», - зазначає Валентин Коваль. На думку мовників, адекватною витратою на забезпечення цифрового сигналу є 15-20% річного доходу телеканалу. Такого показника загальнонаціональний канал зможе досягти, за розрахунками пана Коваля, у 2018 році. А от для регіональних каналів цифрове мовлення ніколи не стане окупним, зазначив Володимир Сінькевич, директор волинської ТРК «Аверс», яка отримала ліцензію на мовлення у всій Волинській області. Тому телеканалу доведеться завжди бути дотаційним бізнесом материнських корпорацій.

Ефірна цифра не для всіх

За умовами ліцензій «Зеонбуду» він має забезпечити цілодобове телемовлення не менш як для 95% населення України. Однак мережа компанії далека від цих показників. Згідно з дослідженнями, проведеними Державним підприємством «Український науково-дослідний інститут радіо і телебачення» (УНДІРТ), для повного покриття території України в режимі стаціонарного прийому на рівні даху будівлі необхідно не менше 350 антено-мачтових споруд. Заплановані потужності зеонбудівських передавачів, що не перевищують 1 кВт (2 кВт лише в Києві та Донецьку), для 166 населених пунктів дозволять забезпечити покриття 55-60% площі України, де проживає 65-70% населення (для порівняння: наявні аналогові мережі УТ-1, УТ-2 УТ-3 покривають 98-99% населення України).

Карта покриття сигналом «Зеонбуду»

Ба більше: за словами провідного інженера УНДІРТ Дмитра Маковєєнка, у великих містах із багатоповерховою забудовою на кімнатну антену «зловити» цифровий сигнал на практиці буде дуже складно. Для прикладу, в Києві, де, як і в Донецьку, стоїть найпотужніший 2-кіловаттний передавач, зона покриття на рівні першого поверху становитиме лише 5-10 кілометрів. А от у цілу низку сіл, віддалених від місць встановлення передавачів, цифровий сигнал просто не дійде. Адже, скажімо, на всю гірську Чернівецьку область заплановано лише два передавачі потужністю 500 Вт у Чернівцях і Новодністровську.

Побоювання з приводу покриття висловлюють і самі мовники. «Я спілкувався з одним із колишніх президентів Концерну РРТ - у нього взагалі песимістичні настрої щодо покриття ефірним цифровим сигналом. Він називав цифру 15-20%, через те що низькі потужності передавачів в умовах багатоповерхової забудови не дозволять приймати якісне цифрове ефірне телебачення», - повідомив під час круглого столу «Кодування телевізійних каналів» директор департаменту розвитку мереж «1+1» Олег Черниш.

Але покриття - не єдина проблема. За даними технічних фахівців, не всі виділені для «Зеонбуду» частоти пройшли міжнародну координацію та узгодження з внутрішніми спеціальними користувачами. За деякими підрахунками, це близько 30% частот. Офіційні дані мають «Український державний центр радіочастот» і УНДІРТ, але вони їх нині не розголошують. Утім, висновки можна робити з раніше озвучених під час фахових конференцій доповідей.

По-перше, «Зеонбуду» надали частину частот в діапазонах 53-56 ТВК (54 частоти) і 58-63 ТВК (47 частот), які зайнято повітряною навігаційною службою спеціальних користувачів (військових) та фіксованою службою загальних користувачів.

По-друге, станом на вересень 2011 року 158 частот «Зеонбуду» не пройшли міжнародної координації. В тому числі в таких великих містах, як Одеса, Херсон, Миколаїв, Севастополь, Сімферополь, Чернівці, Тернопіль, Хмельницький, Вінниця, Івано-Франківськ. Чи відбулися якісь зрушення в цьому напрямку з вересня - офіційно не відомо, але УДЦР, який періодично звітує про успішну міжнародну координацію частот, відтоді нічого не заявляв.

По-третє, за рік, що минув з моменту видачі ліцензії «Зеонбуду», Нацрада чотири рази (16 березня, 1 червня, 9 листопада і 14 грудня) вносила зміни до його ліцензій, що стосувалися корегування частот. І це ще не кінець: у рішеннях Нацради вказано, що «за результатами міжнародної координації та відповідних погоджень можливе корегування технічних характеристик частотних присвоєнь».

І, зрештою, головна технічна проблема, як наголошували протягом 2011 року учасники всіх конференцій, присвячених цифрі, полягає в тому, що Україна не розробила плану відключення аналогового телебачення. Його відсутність створює істотні проблеми електромагнітної сумісності не лише між цифровими передавачами й радіоелектронними засобами спецкористувачів, а й між цифровими та наявними аналоговими передавачами. Тобто увімкнення цифрового сигналу створює завади чинному аналоговому телебаченню.

Ясна річ, технічні завади перешкоджають нормальному впровадженню цифрового ефірного телебачення. А крім цього початок ери ефірної цифри відтягує те, що українці досі не можуть приймати цей сигнал. Спочатку Нацрада із «Зеонбудом» після кількох років млявого впровадження DVB-T змінили цей стандарт на DVB-T2. Чим автоматично позбавили всіх, хто вже придбав новітні телевізори із вбудованими DVB-T-тюнерами, можливості дивитися цифрове телебачення (таких телевізорів в Україні було придбано, за різними оцінками, від одного до трьох мільйонів одиниць).

Після цього Нацрада разом із Держкомтелерадіо рекомендували «Зеонбуду» закодувати цифровий сигнал, встановивши на головній станції систему умовного доступу. Чим відкинули й тих, хто планував купувати телевізори DVB-T2, та створили передумови до монополізації ринку виробництва та постачання сет-топ-боксів. «Це рішення - не що інше, як бажання звузити коло виробників напередодні тендеру на 350 млн бюджетних гривень на соціальні сет-топ-бокси», - каже Олександр Півнюк, екс-заступник гендиректора Концерну РРТ, а нині - медіаконсультант. На його думку, весь ланцюг останніх рішень Нацради веде до обмеження і нівелювання ідеї цифрового ефірного телебачення.

«Ми думали, що зараз, платячи "Зеонбуду", ми інвестуємо у світле майбутнє своїх каналів, яке нині, після рекомендації впровадження системи умовного доступу, стає примарним. Якщо буде обрано одного виробника цієї системи, це здорожчить сет-топ-бокси (на кілька доларів. - ТК), до того ж ринок буде повільніше ними наповнюватися. І якусь віддачу від своїх інвестицій у цифру ми отримаємо нескоро», - додає Олег Черниш.

На думку Валентина Коваля, кодування цифрового сигналу, з одного боку, відтягує впровадження цифри щонайменше на півроку, але, з іншого боку, є закономірним кроком до появи в майбутньому платного ефірного телебачення в мультиплексах МХ-7, МХ-8. «Краще одразу мати пристрої, які даватимуть можливість приймати платні телеканали», - вважає він.

Однак поява в Україні сьомого й восьмого мультиплексів - узагалі під великим питанням. Як свідчать технічні фахівці, використання для побудови першого, другого, третього та п'ятого мультиплексів «Зеонбуду» багаточастотних мереж MFN не відповідає умовам угоди «Женева-2006» і може призвести до зниження ефективності використання радіочастотного ресурсу та зменшення кількості запланованих мультиплексів.

Чи варта шкурка вичинки?

Тож чи є сенс платити в 2014 році 30% доходів за покриття 65% населення? Мовники вже замислилися над цим питанням. Тим паче, що частка ефірного телебачення продовжує знижуватися.

(Ефірне ТБ - сірий стовпчик, кабельне - блакитний, супутникове - синій)

За даними дослідження Astra Satellite Monitor, в Україні станом на кінець 2010 року було 17,25 млн телевізійних домогосподарств, із них - 49% ефірних (8,45 млн), 34% - кабельних (5,94 млн), 16% - супутникових (2,79 млн) та 1% - IPTV (70 тис.).

За прогнозами Олега Черниша, у 2015 році ситуація кардинально зміниться. Якщо враховувати щорічне зростання супутникового прийому на 400-500 тис. абонентів, як це спостерігалося дотепер, то до 2015 року кількість людей, які дивляться супутникове телебачення, може зрости до 5-6 млн. Кабельне телебачення нині, зайшовши до всіх багатоквартирних будинків, загальмувало у розвитку. Втім, кабель не пішов у міста з населенням менше 50 тис. осіб, а це можуть здійснити «Укртелеком» і «Київстар», коли отримають ліцензії на IPTV. Раніше свою потенційну телеаудиторію «Укртелеком» оцінював у 7,8 млн абонентів. Якщо новий власник телекомунікаційного гіганта таки вирішить рухатися в цьому напрямку, ринок кабельного та IPTV-телебачення охопить до 8 млн домогосподарств, вважає пан Черниш. Тож частка цифрового ефірного телебачення може у 2015 році скоротитися до 3 млн домогосподарств. «Якщо враховувати перспективу скорочення, то потрібно щось робити, щоб не втратити цифрового ефірного телебачення як тип прийому», - наголошує Олег Черниш.

На його думку, в Україні вималюється ситуація, яка є, приміром, у Німеччині чи Нідерландах: частка ефірного цифрового телебачення становитиме близько 15%. З іншого боку, за культурою перегляду телебачення Німеччина завжди була налаштованою на супутник, а Нідерланди - на кабель. І в цьому контексті Україні може бути ближчим приклад Іспанії, яка, як і ми, звикла дивитися ефірне телебачення. Там нині проникність ефірного цифрового телебачення сягає понад 70%.

Але, за словами Онно Зонневельда, голови представництва SES в Україні, напередодні упровадженням цифрового ефірного телебачення глядачі опиняться перед вибором, що купувати - сет-топ-бокс для ефірного прийому 32 телеканалів чи, наприклад, супутникову тарілку для прийому кількох сотень телеканалів. На його думку, вибір буде очевидним - на користь більшої кількості каналів. І може статися, що аудиторія ефірної цифри становитиме 1-1,2 млн домогосподарств, які отримають соціальні сет-топ-бокси від держави.

Однак щоб запобігти перетіканню аудиторії цифрового ефірного телебачення до, приміром, супутникового, може бути задіяно механізми державного регулювання ринку. Наприклад, шляхом заборони на встановлення супутникових антен. «Скажімо, у Британії можна ставити тарілки діаметром понад 35 сантиметрів тільки з дозволу місцевого органу влади. Це регулювання виникло завдяки BSkyB, чий сигнал приймається саме на невеликі антени», - наводить приклад Валентин Коваль. Україна, до речі, теж має приклад штучного стримування розвитку ринку платного телебачення - затягування Національною радою процесу ліцензування провайдерів IPTV. Чим регулятор штовхає операторів до безліцензійної діяльності, яка подається під виглядом тестування послуги.

У будь-якому разі, як би не склалися перспективи цифрового ефірного телебачення, телеканали не забувають і про інші способи доставки сигналу: всі вони як транспорт використовують також супутник, звідки їх можуть приймати як телеглядачі, так і кабельні оператори. Про супутник замислилися й ті, хто не переміг у цифровому конкурсі Нацради, зокрема, регіональні телекомпанії, які все частіше подають заяви на відповідні ліцензії та отримують їх. Іще одна тенденція - впровадження інтернет-трансляцій через офіційні сайти телекомпаній. До цієї практики вдаються навіть консервативні державні ТРК. Адже втратити глядача після вимкнення аналогового сигналу не хоче ніхто.

[Гость_АРСЕН_*]

а УНАС В УКРАИНЕ В КРЫМУ НЕТУ ЦФРОВОГО ВИЩАНИЯ

[Ярик]

а УНАС В УКРАИНЕ В КРЫМУ НЕТУ ЦФРОВОГО ВИЩАНИЯ

А на что вы пробывали принимать?В Украине ещё нет приставок для приёма.Или вы знаете точно что вещания нет?Для меня например в Донецке загадка есть вещание или нет,т.к. нет тюнеров для приёма сигнала.

[Гость_АРСЕН_*]

А на что вы пробывали принимать?В Украине ещё нет приставок для приёма.Или вы знаете точно что вещания нет?Для меня например в Донецке загадка есть вещание или нет,т.к. нет тюнеров для приёма сигнала.

ТОЧНО ПРИСТАВОК НЕТУ И НЕБУДЯТ ИХ ВОЗМОЖНО

[Гость_Stitch_*]

Цифры те же, да смысл разный

Виктор Галич, для «Телекритики» 29-12-2011

Ответ гендиректора компании «Зеонбуд» на статью Марьяны Закусило «Коштовна цифра "Зеонбуду"»

Прежде чем прокомментировать ряд утверждений экспертов, которые прозвучали в статье, я хотел бы обратить внимание читателей «Телекритики» на следующие факты.

Национальная цифровая сеть в составе четырех мультиплексов МХ-1, 2, 3, 5 построена в полном объеме, в строгом соответствии с лицензионными условиями Национального совета и введена в эксплуатацию. Менее чем за 1 год построена одна из крупнейших в Европе сеть эфирного цифрового вещания, «Зеонбуд» получил лицензии Национального совета 10 декабря 2010 года.

Если мы посмотрим прессу год-полгода назад, увидим, что не было в стране ни одного эксперта, который бы верил, что это возможно. А некоторые из уважаемых экспертов, которые в очередной раз дали катастрофический прогноз для национальной цифровой сети в статье «Телекритики», писали в то время, мол, «это очередной мыльный пузырь от Национального совета». Считаю, что им, как людям чести, стоило бы извиниться перед коллегами из государственного органа или хотя бы признать некорректность своего прогноза.

Строительство сети в столь сжатые сроки - заслуга не «Зеонбуда», компания была только исполнителем у государства. Без четкой стратегии и взаимодействия Национального совета, НКРСИ, Генштаба, а также поддержки Администрации президента и правительства всё бы так и осталось благими намерениями, как это мы наблюдали в предыдущие 4 года.

Отдельные слова благодарности надо сказать коллективам Украинского центра радиочастот, Концерна РРТ и генерального подрядчика компании «Ромсат». Сейчас не в моде слова «энтузиазм», «самоотдача», но это действительно было так. У всех было ощущение приобщенности к большому национальному проекту, к общему делу, которое позволит десяткам миллионов жителей страны получить современную и качественную услугу. Сеть построена в самом современном стандарте DVB-T2 и на лучшем в мире телевизионном оборудовании от мировых брендов качества и надежности - немецких компаний Rohde&Schwarz, Kathrein, Shpiner, американской Harris.

Теперь по сути экспертных утверждений в самой статье. С нашей точки зрения, многие из них ошибочны.

Первое из утверждений: «По расчетам Независимой ассоциации телерадиовещателей тарифы "Зеонбуда" завышены в пять раз в сравнении с тарифами Концерна РРТ».

Справедливости ради хочу отметить, что членами Ассоциации являются только 7 телекомпаний регионально-местного вещания из 109 телекомпаний, получивших лицензии на вещание в цифровой сети, и ни одна из этих 7 компаний не предъявляла претензий к компании «Зеонбуд». Этот факт, правда, не мешает Ольге Большаковой, одному из топ-менеджеров ассоциации, быть самым активным оппонентом развития цифровой сети Украины. Но будем считать, что важна суть, а не форма.

Так вот по форме: цифра «5 раз» действительно правильная, только знак имеет обратный. Это тарифы «Зеонбуда» как минимум во столько раз меньше тарифов Концерна РРТ.

Вот факты.

Исторически сложилось так, что размер тарифов Концерна РРТ зависит от мощности передатчика. Поэтому когда перед «Зеонбудом» встал вопрос о тарифной политике, была принята эта зависимость, привычная для телекомпаний.

Но ведь фактической услугой оператора сети является не мощность передатчика, а зона покрытия, которую обеспечивает эта передающая станция. Именно от размера этой зоны зависит количество зрителей, которое смогут увидеть программу телекомпании. И именно это количество зрителей войдет в расчеты уровня смотрения программ телекомпании, что даст ей право на долю в рекламном пироге. Это основа бизнеса телекомпаний, ведущих вещание открытым сигналом.

Специалисты знают, что цифровые передатчики значительно эффективнее аналоговых. Так, аналоговый передатчик мощностью 1 кВт и цифровой 0,2 кВт имеют одинаковую зону покрытия, а значит и количество телезрителей то же. Это значит, что в данном случае эффективность цифрового передатчика в пять раз выше аналогового.

Теперь смотрим тарифы. У Концерна РРТ для передатчика 1 кВт - 45,21 грн., у «Зеонбуда» для 0,2 кВт - 17,58 грн. А это значит, что за один и тот же объем услуги для телекомпании «Зеонбуд» берет оплату в 2,6 раза меньше, чем Концерн РРТ. А с учетом того, что на первый год работы «Зеонбуд» предоставил всем телекомпаниям скидку 50% к тарифу, эта разница не в пользу «Зеонбуда» становится уже в 5,2 раза!

Но и это еще не все. Специалисты прекрасно знают, что размер зоны вещания (количество зрителей) очень зависит не только от мощности передатчика, но и от качества мостов сложения, антенно-фидерного тракта, точнее от потерь в них. Если у вас китайский кабель, да антенна «местного разлива», на которой написано, что ее коэффициент усиления 9 Дб, а сколько на самом деле - знает только Господь, то вы будете наивно платить оператору за 100 Вт мощности передатчика, а в эфир излучается только 20 Вт эффективной мощности, а ваша фактическая зона будет в пять раз меньше той, за которую вы платите оператору.

Поэтому у «Зеонбуда» мосты сложения, кабель, антенны от лучших производителей в мире, а значит гарантированно минимальные потери мощности, а отсюда еще большая зона покрытия. Мы изначально настроены на честные отношения с нашими клиентами-телекомпаниями. Технические менеджеры многих телекомпаний не посвящают своих руководителей в такие тонкости, отсюда и возникают недоразумения по поводу размеров тарифов.

При определении тарифов не стоит забывать и о том, что нельзя сравнивать автомобиль «вольво» с «горбатым запорожцем». Стоимость цифрового передатчика мощностью в 1 кВт - $98 тыс., а аналогового - $18 тыс. Почувствуйте разницу. И примерно такое же соотношение по всей линейке оборудования. Да, мы говорим о стоимости цифрового оборудования лучших производителей в мире, все понимаем, надеюсь, что качество, надежность, эффективность не бывают бесплатными. Если кто-то считает, что надо было построить национальную сеть по принципу «лишь бы работало», мы с этим не можем согласиться.

Второе утверждение: «Количество и мощность зеонбудовских передатчиков обеспечит возможность приема цифровой сети только 70% населения страны».

При этом эксперты, на мнение которых ссылается автор статьи, приводят следующие цифры: аналоговая сеть вещания телекомпании «1+1» имеет 357 передатчиков и обеспечивает телесмотрение 98-99% населения Украины, а цифровой сети для обеспечения такого же покрытия надо 350 передатчиков.

Странная логика, которая абсолютно не учитывает 5-кратное преимущество в эффективности цифровых передатчиков перед аналоговыми. Тогда, может, у аналоговой сети «Плюсов» все передатчики большой мощности и за счет этого такая разница?

Известно, что в сети вещания «1+1» работает 112 передатчиков 10 Вт, 9 - до 50 Вт и 111 по 100 Вт, то есть 232 передатчика или 65% всей сети - это маломощные передатчики. Если для сравнения их характеристик с передатчиками цифровой сети уменьшить их мощность в 5 раз, то получим 112 по 2 Вт (!) и 111 по 20 Вт (!), а с учетом потерь в АФУ на выходе в эфир получим просто ноль мощности. Вот такая арифметика.

Тогда напрашивается логический вывод: или у сети «1+1» покрытие не 99%, или для цифровой сети надо значительно меньшее количество передатчиков. Так как эксперты не сомневаются в 99% покрытия «Плюсов», тогда верна вторая часть вывода - цифровая сеть требует значительно меньшего количества передатчиков.

Хочу обратить также внимание специалистов на тот факт, что цифровая сеть построена в стандарте Т2, который имеет лучшую помехоустойчивость, чем стандарт Т. Специалисты понимают, что это обеспечивает увеличение зоны покрытия передающей станции.

Например:

- расчетный радиус зоны покрытия передатчика 2 кВт в Киеве - 73 км, фактический же сейчас получился - минимум 107 км. Это - увеличение площади зоны покрытия более чем в 2 раза против расчетной. Это арифметика, все могут посчитать. И как тогда воспринимать заявление Дмитрия Маковеенко о том, что радиус действия передатчика в Киеве составит всего 5-10 км;

- для передатчика 0,2 кВт в Умани расчетный радиус - 34 км, фактический - 43 км.

Любой желающим может это проверить.

Мы сделали измерения в поселке Рожки (за Белой Церковью), это 107 км от Киева. Приборы показали уровень сигнала в 45 дБ, и это на высоте 2 метра от земли. При подъеме на 1 метр шло усиление сигнала на 1 дБ. На телеприемнике был устойчивый сигнал отличного качества. Специалисты понимают, что до срыва изображения был запас еще в 7 дБ. И это при том, что стандартная зона покрытия рассчитывается для высоты подвеса приемной антенны на 10 м от уровня земли.

Для проверки передатчика в Умани приезжаете в город Буки (43 км). Уровни над морем у этих городов одинаковы - 233 метра, т. е. эксперимент корректен. Включайте телеприемник и наслаждайтесь устойчивым цифровым телесигналом из Умани.

Другие утверждения экспертов (они их, правда, называют проблемами).

Не буду злоупотреблять вниманием читателей и подробно останавливаться на всех утверждениях, так как это сделал по тарифам и покрытию. Поверьте на слово, с ними ситуация аналогичная первым двум вопросам, т. е. эти утверждения неточны.

Проблемы с частотами? Да, конечно, они были и есть. А кто-то может себе представить строительство без проблем национальной сети из 664 передатчиков, когда продолжает работать 1,5 тысячи аналоговых? Поэтому мы и говорим о высоком профессионализме специалистов Украинского центра радиочастот. Это они уже полтора года делают титаническую работу по анализу, расчетам, координации. Они провели целый ряд сложнейших и успешных переговоров с сопредельными странами. «Зеонбуд» участвовал в целом ряде натурных испытаний с привлечением специалистов вооруженных сил. Но на сегодня можно твердо говорить: вся сеть построена, она работает в соответствии со стандартами, нерешаемых проблем нет, в том числе и по частотам.

Вот только одно смущает: когда некоторые эксперты говорят об этих проблемах даже с некоторой радостью и злорадством. Это неправильно. Да, для нашей компании это бизнес и чужие успехи не всегда вызывают энтузиазм, мы это понимаем. Но переход на цифровое телевидение - это не проблема компании «Зеонбуд», это общенациональная задача. Если через три года страна потеряет свое телепространство, а телекомпании - бизнес, разве это может кого-то порадовать?

И подавляющее большинство ведущих телекомпаний прекрасно понимают это. Мы ежедневно в рабочем режиме сотрудничаем со специалистами и руководителями телекомпаний. Советуемся, обсуждаем, решаем. И у нас есть полное ощущение того, что мы все вместе делаем трудное, но крайне важное и необходимое дело.

Виктор Галич, генеральный директор компании «Зеонбуд»


«Телекритика» готова к продолжению дискуссии о проблемах построения цифровой сети в Украине и приглашает все заинтересованные стороны высказать свое мнение. Наиболее аргументировано ответить на статью господина Галича могут технические специалисты. К сожалению, еще в процессе подготовки редакционного материала «Телекритика» столкнулась с тем, что компетентные сотрудники Концерна РРТ, Украинского НИИ радио и телевидения, компании «Квант-Эфир» отказываются от комментариев. Как представляется «Телекритике», не потому, что им нечего сказать...

[Гость_ZEVS_*]

а УНАС В УКРАИНЕ В КРЫМУ НЕТУ ЦФРОВОГО ВИЩАНИЯ

Тестовое вещание в Крыму и Донецке уже начато,если Вам и Ярику это интересно зайдите на сайт www.ukrtvr.com вещание по областям и городам Украины и про DVB T2 узнаете.

А на что вы пробывали принимать?В Украине ещё нет приставок для приёма.Или вы знаете точно что вещания нет?Для меня например в Донецке загадка есть вещание или нет,т.к. нет тюнеров для приёма сигнала.

Уважаемый Ярик на МАЯКЕ уже гдето месяц продают приставки STAR TRACK для приёма DVB T2,так что и вещание и приставки есть.

[Ярик]

Про приставки я знаю.Но не пробовал.А вы не пробовали?

[Shuryk_02]

Уже неоднократно говорилось о том что приставки то есть,но будут ли они работать с сигналом Зеонбуда после кодирования на данный момент под вопросом.

Кстати никто не задумывался над тем что кодирование сигнала,кроме лежащего на поверхности желания попилить бюджет и монополизировать рынок абонентского оборудования, может иметь еще и другую сторону?
Раз заговорили о проблемах покрытия и том что реальные ожидаемые цифры могут существенно отличаться от заявленных в начале значит это таки имеет место быть даже если оппоненты Зеонбуда преувеличивают. Опять-же все знают что "не все йогурты одинаково полезны" и шедевры китай-радиопрома могут очень по разному работать в зоне неуверенного приема. Поэтому вполне логично выглядит попытка ограничение ввоза чего-попало которое дойдя до потребителя в период когда сеть еще не "причесана" может сформировать у потребителя резко негативное мнение которое потом сломать будет непросто.

[Гость_ZEVS_*]

Про приставки я знаю.Но не пробовал.А вы не пробовали?

Попробую но не раньше 10.01.2012,один знакомый очень хочет приобрести либо приставку либо тв с DVB T2 так как у нас в Шахтёрске в связи с тестами цыфры из Тореза ухудшился приём аналога из Донецка а именно НОВЫЙ,СТБ,НТН,М1,27КАНАЛ.